Вудсія альпійська
| Вудсія альпійська | |
|---|---|
 | |
| Вудсія альпійська під літерою B. | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Відділ: | Папоротеподібні (Polypodiophyta) |
| Клас: | Папоротевидні (Polypodiopsida) |
| Порядок: | Багатоніжкові (Polypodiales) |
| Підпорядок: | Aspleniineae |
| Родина: | Вудсієві (Woodsiaceae) |
| Рід: | Вудсія (Woodsia) |
| Вид: | Вудсія альпійська (W. alpina) |
| Біноміальна назва | |
| Woodsia alpina | |
| Синоніми | |
| Woodsia ilvensis ssp. alpina (Bolton) Asch. | |
Вудсія альпійська (Woodsia alpina) — багаторічна трав'яниста рослина з родини вудсієвих (Woodsiaceae). Вид занесено до Червоної книги України. Названа шотландським ботаніком Робертом Брауном в XIX столітті на честь англійського архітектора та природознавця Джозефа Вудса (англ. Joseph Woods)[2].
Морфологія[ред. | ред. код]
Гемікриптофіт. Трав'яний короткокореневищний багаторічник, ваї до 15 см висотою, двічі пірчасторозсічені, кінцеві сегменти яйцеподібні до 1 см в діаметрі, запушені з нижнього боку довгими волосками. Утворює густі дернини. Спори овально-еліптичні, великозморшкуваті, у спорангіях на ніжках, зібрані в округлі соруси, які майже суцільно вкривають нижню поверхню трофофілів (вай). Спороносить у липні-серпні. Розмножується спорами та вегетативно (штучно: діленням куртин в квітні до початку відростання листків[3]).
Ареал[ред. | ред. код]
Поширення виду на планеті: Арктична зона, Скандинавія та гірські системи Євразії (Альпи, Піренеї, Апенніни, Судети, Урал, Кавказ), Західний та Східний Сибір, Північна Америка з іррадіаціями на рівнину на виходах кристалічних порід. В Україні — поодинокі місцезростання в Карпатах (Івано-Франківська, Закарпатська області; популяції не досліджено) та на виходах Українського кристалічного щита Приазовської височини («Кам'яні Могили»). Популяція представлена у вигляді локальних невеликих (до 20-30 см) куртин, розміщених групками під нависаючими скелями. В Карпатах зустрічається спорадично на горі Обавський Камінь (Свалявський район); на Чивчинських горах у верхів’ях Білого Черемошу, горі Гнетєса[4]. Місцезнаходження на Поліссі (Житомир) не підтверджено, можливо, наводилися помилково.
Зростає у затінених ущелинах виходів кристалічних порід, угруповання класу Asplenietea trichomanis. Облігатний петрофіт, ацидофіл, карбонатофоб, полюбляє кам’янисті, піщані ґрунти слабокислої або нейтральної реакції.
Охорона[ред. | ред. код]
Вудсія альпійська потребує природоохоронних заходів із збереження як зникаючий вид. Причинами зміни чисельності є вузька екологічна амплітуда, стенотопні умови зростання. Рослину охороняють у відділенні «Кам'яні Могили» Українського степового природного заповідника. Заради збереження чисельності заборонено порушувати умови місцезростання, збирати дикорослі рослини. Відомостей про розмноження та розведення у спеціально створених умовах немає. Наукове значення виду: досить рідкісний аркто-альпійський реліктовий вид з диз'юнктивним ареалом. Вид має господарське та комерційне значення як декоративна рослина, в природі — ґрунтоформуюча рослина.
Історія[ред. | ред. код]
За цей вид часто приймають дрібні, зазвичай ювенільні рослини виду вудсії ельбської Woodsia ilvensis зі слабким запушенням і небагатьма лусочками на нижній стороні вай, що зустрічаються разом з вудсією альпійською. Помітно наближаються до альпійської вудсії екземпляри з Камчатки (річки Палана і верхів'я річки Сігаіетан в Карагінськом районі), але і вони мають широколанцетну форму вай, характерну для вудсії ельбської. Загалом Woodsia alpina походить від гібридизації W. ilvensis (2n = 78) з W. glabella (2n = 78), що підтверджується хромосомним числом цього виду (2n = 156) і його проміжною між батьківськими видами морфологією[5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Plants profile: Woodsia alpina (Bolton) Gray. USDA. Retrieved 12 June 2008.
- ↑ (англ.) Lusby, Phillip and Wright, Jenny (2002) Scottish Wild Plants: Their History, Ecology and Conservation. Edinburgh. Mercat. ISBN 1-84183-011-9. pp. 107–109.
- ↑ Вудсія альпійська [Архівовано 19 грудня 2013 у Wayback Machine.] на сайті з ландшафтного дизайну GreenInfo.ru.
- ↑ Вудсія альпійська [Архівовано 30 січня 2014 у Wayback Machine.] на сайті «Рослини світу».
- ↑ (рос.) Сосудистые растения советского Дальнего Востока. Том 5. / Отв. ред. С. С. Харкевич. — СПб.: Наука, 1991. — стр. 85.
Література[ред. | ред. код]
- Екофлора України. Том 1 / Я. П. Дідух, П. Г. Плюта, В. В. Протопопова та ін. / Відпов. ред. Я. П. Дідух. — К.: Фітосоціоцентр, 2000. — 284 c.
- Ткаченко В. С., Дідух Я. П., Генов А. П. та ін. Український природний степовий заповідник. Рослинний світ. — К.: Фітосоціоцентр, 1998. — 280 с.
- Червона книга України. Рослинний світ. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1996. — 608 с.
- Дідух Я. П. Вудсія альпійська / Червона книга України. Рослинний світ / за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — 900 с. ISBN 978-966-97059-1-4
- (рос.) Панова Л. С. Каменные Могилы. — Донецк, 1974.
- (рос.) Флора европейской части СССР. Том I / Под ред. А. А. Федорова. — Л.: Наука, 1974. — 404 с.
- (рос.) Каден Н. Н., Терентьева Н. Н. Этимологический словарь научных названий сосудистых растений, дикорастущих и разводимых в СССР. М.: МГУ, 1979. — с. 195.
- (англ.) Quattrocchi, Umberto. CRC world dictionary of plant names: common names, scientific names, eponyms, synonyms and etymology. / Umberto Quattrocchi. — Roca-Ratea, Florida, USA, 2000. — v. I. A-C. — p. 188;
- (нім.) Genaust, Helmut. Etymologisches Worterbuch der botanischen Pflanzennamen. — 3., vollstandig uberarb. und erw. Aufl. — Basel; Boston ; Berlin: Birkhauser, 1996. — p. 66.
Посилання[ред. | ред. код]
- Фотогалерея вудсії альпійської. [Архівовано 2 червня 2013 у Wayback Machine.]
- (англ.) Вудсія альпійська [Архівовано 26 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Аграрного Міністерства США (USDA).
- Вудсія альпійська в Червоній книзі України [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.]
| ||||||||