Всеволод Чермний

Всеволод Святославич Чермний
Князь стародубський
1198 — 1202
Попередник:	Олег Святославич
Наступник:	Гліб Святославич
Князь чернігівський
1202 — 1210
Попередник:	Ігор Святославич
Наступник:	Рюрик Ростиславич
1214 — 1215
Попередник:	Рюрик Ростиславич
Наступник:	Гліб Святославич
Великий князь Київський
1206 — 1207
Попередник:	Рюрик Ростиславич
Наступник:	Рюрик Ростиславич
1210 — 1214
Попередник:	Рюрик Ростиславич
Наступник:	Мстислав Романович Старий
Народження:	невідомо
Смерть:	бл.1215 Чернігів
Поховання:	Київ
Рід:	Рюриковичі (Ольговичі)
Батько:	Святослав Всеволодович
Мати:	Марія Васильківна
Шлюб:	Марія-Анастасія Казимирівна
Діти:	Михайло, Андрій, Агафія, Віра-Олена
Медіафайли у Вікісховищі

Все́волод-Дани́ло Святосл́авич, відомий як Все́волод Че́рмний (також Всеволод Рудий, рік народження невідомий — після 1214 р.) — князь Чернігівський, Великий князь Київський (тричі — у 1206, 1207, 1210—1212 роках). Третій син Святослава Всеволодича і Марії, дочки полоцького князя Василька Святославича.

Життєпис[ред. | ред. код]

1179 року Всеволод Святославич одружився з дочкою краківського князя Казимира II Справедливого Марією-Анастасію^[1]. 1183 року брав участь у великому переможному поході руських князів на половців на чолі з Святославом Всеволодичем і Рюриком Ростиславичем. 1191 року разом з іншими південноруськими князями невдало ходив до Половецької землі.

1201 року помер Ігор Святославич, і Всеволод Святославич вокняжився в Чернігові. Прагнув заволодіти київським престолом. У серпні 1206 року за сприяння Володимира Ігоровича забрав Київ у Рюрика Ростиславича. Тієї самої осені Рюрик за підтримки своєї рідні вигнав звідти Всеволода Святославича. Тоді Ольговичі (до клану яких належав Всеволод Святославич) зібрали велике військо. Не чекаючи на його прихід, Рюрик вернувся до свого домену Овруча.

У першій половині 1207 року Всеволод Святославич знову вокняжився в Києві, але в серпні 1207 року на нього пішов князь владимиро-суздальський Всеволод Юрійович. На шляху на південь Всеволод Юрійович зав'язав боротьбу з рязанськими князями. Скориставшись його затримкою, Рюрик Ростиславич у жовтні 1207 року вдерся до Києва. Не зумівши силою витіснити його з Києва, Ольговичі уклали з ним угоду, згідно з якою Київ повертався Всеволоду Святославичу, Рюрик сідав у Чернігові, а київські волості діставались Ростиславичам. Однак, осівши 1210 року в Києві, Всеволод Святославич не виконав умов договору: не дав обіцяних волостей «Ростиславлим внукам» на Київщині, а в 1211—1212 роках став виганяти їх звідти. Ті звернулися по допомогу до свого авторитетного родича — Мстислава Удатного, який княжив у Новгороді Великому. 1214 року Мстислав здобув Київ. Всеволод Святославич утік «за Дніпро», де незабаром помер.

Сім'я і діти[ред. | ред. код]

Дружина (з 1179) — Марія-Анастасія (1164–1194), дочка польського князя Казимира II.
Діти:

• Михайло Всеволодович (вб. 1246) — князь Чернігівський, Новгородський, Київський, Галицький.
• Андрій Всеволодович (ум. 1263) — князь Чернігівський.
• Агафія Всеволодівна (уб. 1238) — з 1211 дружина Юрія Всеволодовича Владимирського.
• Віра-Олена Всеволодівна — після 1208 видана заміж за Михайла Всеволодовича.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

• Літопис руський. — К., 1989. — С. 323, 326, 332, 351, 361, 369, 373, 374, 394, 477.
• Котляр М. Ф. Всеволод Святославич Чермний [Архівовано 4 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 644. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.

Попередник Рюрик Ростиславич

Великий князь Київський 1206-1207

Наступник Рюрик Ростиславич

Попередник Олег Святославич

Князь Чернігівський 1204-1206

Наступник Рюрик Ростиславич

Попередник Рюрик Ростиславич

Великий князь Київський 1210-1212 вдруге

Наступник Інгвар Ярославич

Попередник Рюрик Ростиславич

Князь Чернігівський 1214-1215 вдруге

Наступник Гліб Святославич

п о р Князі Чернігівські Мстислав I Хоробрий (1024—1036) • Святослав I Ярославич (1054—1073) • Всеволод I Ярославич (1073—1076) • Володимир I Мономах (1076—1077) • Борис В'ячеславич (1077) • Всеволод I Ярославич (1077—1078) • Олег I Гореславич (1078) • Володимир I Мономах (1078—1094) • Олег I Гореславич (1094—1097) • Давид Святославич (1097) • Ярослав I Святославич (1123—1127) • Всеволод II Олегович (1127—1139) • Володимир II Давидович (1139—1151) • Ізяслав Давидович (1151) • Святослав II Ольгович (1154—1155) • Ізяслав Давидович (1155—1157) • Святослав II Ольгович (1157—1164) • Святослав III Всеволодич (1164—1177) • Ярослав II Всеволодич (1177—1198) • Ігор Святославич (1198—1202) • Олег II (1202—1204) • Всеволод III Чермний (1204—1206) • Рюрик Ростиславич (1210—1214) • Всеволод III Чермний (1214—1215) • Гліб Святославич (1215—1219) • Мстислав II Святославич (1219—1224) • Михайло Всеволодович (1224—1226) • Олег III Курський (1226) • Михайло Всеволодович (1226—1234) • Мстислав III Глібович (1234) • Михайло Всеволодович (1239) • Ростислав Михайлович (1240—1241) • Михайло Всеволодович (1241—1245) • Андрій Мстиславич (1245—1246) • Андрій Всеволодович (1246—1263) • Роман I Старий (1263—1288) • Олег IV Романович (1291—1292) • Василь I Михайлович (1303—1309) • Святослав IV Глібович (1309—1310) • Василь I Михайлович (1311—1314) • Дмитро Олександрович (1314—1333) • Гліб II (1333—1340) • Дмитро Олександрович (1340—1350) • Ольгерд Гедиминович ?(1350) • Дмитро Олександрович (1350—1356) • Василь II Іванович (1356) • Роман II Михайлович (1356) • Дмитро III Ольгердович (1356—1386) • Роман II Михайлович (1361—1401) • Костянтин Ольгердович (?—?) Свидригайло Ольгердович (1408—1430) • Семен Можайський (1496 — ?)