Воячек Богуміл Іванович
| Федір Іванович Воячек | |
|---|---|
| чеськ. Bohumil Vojáček | |
 | |
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | Богуміл Іванович Воячек |
| Дата народження | 10 червня 1857 |
| Місце народження | Лубно у Неханіць, Богемія |
| Дата смерті | 3 квітня 1934 (76 років) |
| Місце смерті | Київ |
| Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
| Громадянство |  Російська імперія,  СРСР |
| Національність | чех |
| Професія | композитор |
| Освіта | Празька консерваторія |
| Інструменти | контрабас |
| Заклад | Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка, Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського |
| Нагороди | |
| Діти | Pavel Ivanovich Bachinind, Q117793819? і Q117793724? |
 Файли у Вікісховищі | |
Федір (Богуміл) Іванович Воячек (10 червня 1857, Лубно у Неханіць, Богемія — 3 квітня 1934, Київ) — композитор, професійний контрабасист, чех за походженням.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 10 червня 1857 року в Богемії (Чехія). У 1876 році закінчив Празьку консерваторію по класу гри на контрабасі та теорії музики. До 1882 року виступав як соліст-контрабасист у симфонічних концертах у Чехії, Австрії, Німеччини.
У 1883—1915 роках соліст-контрабасист Оперного театру в Києві, в 1885—1934 роках викладач Київського музичного училища, з 1913 року професор Київської консерваторії по класу контрабаса. З 1889 року виступав як соліст-контрабасист і другий диригент літніх симфонічних концертів у Києві; з 1916 року диригент театру «Бергоньє» (дирекція Кручиніна), з організацією в Києві Радіокомітету — симфонічного оркестру Київського радіо.
Помер 3 квітня 1934 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 13-ІІІ, ряд 10, місце 8).
Творчість[ред. | ред. код]
Воячеку належить інструментування опери «Катерина» М. Аркаса, зроблена для театральної трупи М. Л. Кропивницького.
Твори:
- опера — «Вій» (за М. Гоголем);
- урочиста кантата, присвячена театру Соловцова (для хору, солістів та оркестру);
- для оркестру:
- симфонічна поема Пам'яті П. І. Чайковського (слова С. Плаксіна);
- увертюра на молдавські народні мелодії;
- увертюра Пам'яті Леніна та інші.
- для фортепіано — п'єси;
- для віолончелі з оркестром — романс без слів, серенада;
- для духового оркестру — марші (на честь 10-річчя Червоної Армії, Перше травня) і інше.
Література[ред. | ред. код]
- Большая биографическая энциклопедия. 2009;
- Проценко Л., Костенко Ю. Лук'янівське цивільне кладовище : путівник. — Київ : Інтерграфік, 1998. — 192 с. ISBN 966-532-012-2.
Посилання[ред. | ред. код]
- Воячек Богуміл Іванович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 417.
|
