Волокуша (сани)
Волоку́ша — примітивний засіб пересування за допомогою тваринної запряжки, попередник саней.
Наприкінці XIX століття волокуші на території сучасної України засвідчені тільки в Карпатах (і то в перехідній формі до саней)[1], у Російській імперії — у північних і північно-східних губерніях. В. І. Даль писав: «де сходяться Новгородська, Олонецька й Вологодська губернії, є села в непроїжджих лісах і болотах; жителі не знають колеса, а їздять, по мокрому моху, на волочугах…» («Где сходятся губ. Нвг., Ол. и Влгд., есть деревни в непроезжих лесах и болотах; жители не знают колеса, а ездят, по мокрому моху, на волочугах…»)[2]. Північноросійські волокуші влаштовувалися таким чином: два березові стовбури довжиною 2,5-2,8 м (3½—4 аршина), викопані із землі з кокорами (залишком кореня), з'єднувалися на відстані 50 см (3/4 аршина) від кокор дерев'яною поперечиною завдовжки 70-80 см (1—1¼ аршина) і завтовшки 9-14 см (2—3 вершки). У ці жердини, як у голоблі, впрягали коня, а кінці волочилися по землі на зразок санних полозів. Для перевезення вантажів (зазвичай сінних копиць) на поперечині укріплявся плетений з гілля чи бересту кузов чи на кокори клали поперечні гілки. Але частіше за все волокуші використовувалися для виволочування (трелювання) колод з первинного лісу, де не було ніяких доріг, тому застосування колісного транспорту було неможливим. Для цієї мети посередині поперечини робили отвір, у яке вставляли вертлюг з головкою в 27-30 см (6—7 вершків) завдовжки, до нижнього кінця якого, спорядженого вухами, прив'язували мотузкою («гайтаном») транспортовану колоду.
Ф. К. Вовк писав, що сани з «влаками» (дрюками, що волочилися за ними ззаду) він спостерігав у селі Злоцькому на Лемківщині. Вони мали деже короткі полози (окремий полоз там звали синя) та поперечну перекладину, до якої були прикріплені два влаки, теж з'єднані перекладиною[1].
Зараз волокушами називають сани без полозів, вантажні платформи, причіплювані до тракторів, снігоходів. Імпровізовані волокуші вживаються туристами для транспортування вручну вантажів, евакуації постраждалих. Шахтні волокуші мали вигляд санчат з коробом, вони використовувалися в перший період освоєння вугільних шахт.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Хведір Вовк. 6. Способи пересування // Студії з української етнографії та антропології. — К. : «Мистецтво», 1995. — ISBN 5-7715-0729-6.
- ↑ Волочить // Толковый словарь живого великорусского языка / авт.-сост. В. И. Даль. — 2-е изд. — СПб. : Типография М. О. Вольфа, 1880—1882. (рос.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Волока // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
| ||||||||||||||||
