Володіна Маргарита Володимирівна
| Володіна Маргарита Володимирівна | |
|---|---|
| Маргарита Владимировна Володина | |
| Дата народження | 26 січня 1938[1][2][3] (86 років) |
| Місце народження | Ленінград, РРФСР, СРСР[3] |
| Громадянство |  СРСР Росія |
| Alma mater | Школа-студія МХАТ |
| Професія | акторка |
| Кар'єра | 1962—1993 |
| Нагороди |   |
| IMDb | ID 0901675 |
Маргарита Володимирівна Володіна (нар. 26 січня 1938, Ленінград) — радянська актриса театру і кіно, Народна артистка Російської РФСР (1973).
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася в Ленінграді. У біографічних довідках вказується, що вона народилася 26 січня 1938 року, проте у своїй «Сповіді» актриса зазначає, що до початку німецько-радянської війни вона дев'ятирічною закінчила 3-й клас школи, а після війни, яку вона пережила в окупації, її матері, Леокадії Миколаївні (польці), вдалося помітно зменшити вік дочки[4].
Маргарита Володіна займалася в драмгуртку Будинку кіно під керівництвом Матвія Дубровіна та гуртку художнього слова Ленінградського Палацу піонерів. У 1959 році закінчила Школу-студію МХАТ у Москві (курс Віктора Монюкова), з 1959 по 1961 рік була актрисою театрів «Сучасник» і Радянської армії, з 1961 по 1993 роки — виступала в Театрі-студії кіноактора.
У 1957 року Маргарита Володіна вперше зіграла у кіно. Вона зіграла за свою кінокар'єру близько 20 ролей. Найкращою роботою актриси стала роль комісара у фільмі «Оптимістична трагедія», екранізації п'єси Всеволода Вишневського (1963).
Тринадцять років прожила у шлюбі з режисером цього фільму Самсоном Самсоновим, знявшись у багатьох його картинах. У шлюбі народилася донька Марія. Пізніше була одружена ще двічі: другий чоловік, з яким вона прожила п'ять років, виявився аферистом; третій, лікар-педіатр, — помер через рік після весілля.
В 1994 році поїхала до дочки у Франції, живе в Парижі.
Написала книгу «Сповідь актриси».
Визнання і нагороди[ред. | ред. код]
- 1964 — за результатами опитування читачів журналу «Советский экран» визнана найкращою актрисою 1963 року.
- 1965 — Заслужена артистка РРФСР.
- 1973 — Народна артистка РРФСР.
Фільмографія[ред. | ред. код]
- 1957 — Вогняні версти (реж. С. Самсонов) — Катерина Гаврилівна
- 1960 — Безсонна ніч (реж. І. Анненський) — Ніна Полонська
- 1960 — Ровесник століття (реж. С. Самсонов) — Аня
- 1961 — Два життя (реж. Л. Луков) — Ірина Олександрівна Оболенська (Нащекіна)
- 1963 — Оптимістична трагедія (реж. С. Самсонов) — комісар
- 1964 — Три сестри (реж. С. Самсонов) — Маша
- 1965 — Чорний бізнес (реж. В. Журавльов) — міс Ластер
- 1966 — Лють (реж. М. Іллінський) — Лелька
- 1967 — Арена (реж. С. Самсонов) — Маша
- 1969 — Щовечора об одинадцятій (реж. С. Самсонов) — Люда
- 1975 — Остання жертва (реж. П. Тодоровський) — Юлія Павлівна Тугина
- 1978 — І ти побачиш небо (реж. Г. Кузнєцов) — мати Аркадія
- 1978 — Хід золотих звірів (реж. Т. Вульфович) — Тамара Олександрівна
- 1979 — Біла мазурка (реж. В. Якубовська) — Наталія Пол
- 1979 — Пізня зустріч (реж. В. Шредель) — Гущина
- 1984 — Час і сім'я Конвей (реж. В. Басов) — Кей
- 1985 — Таємниця землі (короткометражний; реж. О. Іванов)
Озвучення[ред. | ред. код]
- 1987 — Це дивне місячне світло — Інга
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б Catalog of the German National Library
- ↑ Исповедь актрисы, 2005, с. 17, 18, 53.
Література[ред. | ред. код]
- Володина М. Исповедь актрисы. — М. : Новое литературное обозрение, 2005. — 224 с. — ISBN 5-86793-387-3.
Посилання[ред. | ред. код]
- Маргарита Володіна
- Трагічна біографія актриси Маргарити Володіної [Архівовано 16 травня 2017 у Wayback Machine.]
|
