Войтина Гілярій Степанович

Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть підтвердити значущість, додавши посилання на надійні вторинні джерела, які є незалежними для цієї теми. Якщо значущість залишиться непідтвердженою, стаття може бути об'єднана з іншою статтею, перенаправлена на іншу статтю або вилучена. (грудень 2023)

Гілярій Войтина
Ім'я при народженні	Гілярій Степанович Войтина
Народився	27 грудня 1903(1903-12-27)  Денисів, Тернопільський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Помер	26 червня 1977(1977-06-26) (73 роки)  Тернопіль, Українська РСР, СРСР
Країна	Австро-Угорщина  ЗУНР  УНР  Польська Республіка
Діяльність	різьбяр по дереву, потерпілий

Гілярій Степанович Войтина (нар. 15 (27) грудня 1903(19031227), с. Денисів, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина  нині Тернопільського району — 26 червня 1977, м. Тернопіль) — майстер різьби по дереву.

у 1950–1958 роках репресований, перебував на засланні в Сибіру.

Автор кількох десятків творів, серед них — «Денисівська церква з дзвіницею», «Моя садиба», «Пам'ятник князю Володимирові Святославичу», «Приходь з бочівкою», «Шевченківська хата» та ін.

Брав участь в оздобленні ряду церков на Тернопільщині.^[1]

• В. Хома. Войтина Гілярій Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 294. — ISBN 966-528-197-6.

Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.