Возіанов Олександр Федорович

Олександр Федорович Возіанов
Народився	2 жовтня 1938(1938-10-02) Мелітополь
Помер	7 травня 2018(2018-05-07) (79 років) Київ
Поховання	Берковецьке кладовище
Країна	СРСР,  Україна
Діяльність	викладач університету, уролог
Alma mater	Київський медичний інститут
Галузь	Хірургія, урологія
Заклад	Національний медичний університет імені О. Богомольця
Вчене звання	Професор
Науковий ступінь	Доктор медичних наук
Членство	НАНУ
Відомий завдяки:	Президент Академії медичних наук України
У шлюбі з	Возіанова Жанна Іванівна
Діти	Возіанов Сергій Олександрович
Нагороди

Олекса́ндр Фе́дорович Возіа́нов (2 жовтня 1938, Мелітополь — 7 травня 2018, Київ) — український лікар-уролог, хірург. Доктор медичних наук (1978), професор (1980), академік Національної академії наук України (відділи молекулярної біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології, хірургії, урології, з квітня 1991), академік Академії медичних наук України (хірургія, урологія, з березня 1993); президент Академії медичних наук України (з березня 1993); член Президії НАНУ; директор Інституту урології АМНУ. Герой України (2000).

• Член Комітету з державних премій України в галузі науки і техніки (з березня 1997);
• член президії ВАК України (з листопада 1998);
• завідувач кафедри урології Національного медичного університету ім. Богомольця (з 1981);
• головний редактор журналу Академії медичних наук України та журналу «Урологія»,
• науковий керівник видання «Лікування та діагностика»;
• радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (з жовтня 2006 по грудень 2007)^[1][2].
• Голова Українського урологічного товариства (з 1987), президент Української асоціації урологів. Постійний член Міжнародної, Європейської і Американської урологічних асоціацій. Почесний професор Тернопільського медичного університету ім. Горбачевського.^[3]
• Член Нью-Йоркської Академії наук (1996), Бразильської Академії медичних наук (1997), Польської академії медицини ім. Швайцера (1997), АМН Республіки Білорусь (1998), Російської академії медичних наук (2001).

За походженням — грек. Був одружений, дружина — академік Національної Академії наук України Жанна Возіанова (інфекційні хвороби). Син — член-кореспондент Академії медичних наук України Сергій Возіанов, невістка — лікар-дерматовенеролог, доктор медичних наук Світлана Возіанова. Володів англійською та грецькою мовами. Захоплювався полюванням. Створив урологічну наукову школу.

Помер на 80-му році життя 7 травня 2018 року. Похований на Берковецькому кладовищі.

• Київський медичний інститут, лікувальний факультет (1962);
• кандидатська дисертація «Радіоізотопні методи діагностики при деяких урологічних захворюваннях у дітей» (Київський медичний інститут, 1970);
• докторська дисертація «Фунурології та нефрології в урологічних хворих у післяопераційний період» (Київський науково-дослідний інститут захворювань нирок та сечовивідних шляхів (урології), 1978).

Академік вперше розробив класифікацію передпухлинних станів і раку передміхурової залози та сечового міхура, оригінальну методику виконання операції, ним запропоновано спеціальні інструменти для вилучення доброякісної пухлини передміхурової залози, вперше в країні широко впроваджена радикальна операція з приводу злоякісної пухлини передміхурової залози. За ці дослідження Возіанов 1983 року був відзначений державною премією України в галузі науки та техніки.

Велике значення мають його дослідження з вивчення клітинних та молекулярних механізмів виникнення раку сечового міхура і впливу на цей процес радіаційного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС.

Особливий вклад зробив Возіанов у розвиток ендоурології: розроблено екстрактор для виведення каменів сечоводів; вперше в Україні та в країнах СНД застосовані і впроваджені в практику методи лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози — мікрохвильова гіпертермія і вапоризація. Вапоризацію застосовували лише в окремих клініках США, а в Європі її вперше здійснив Возіанов.

Завдяки вченому в клініках України впроваджені методи трансуретральної й трансвезикальної резекції гіперплазії передміхурової залози та новоутворень.

Олександр Возіанов є автором (або співавтором) понад 400 наукових праць в галузі розробки функціональних методів діагностики та хірургічного лікування основних урологічних захворювань, зокрема 30 монографій, підручників:

• «Радиоизотопные методы диагностики в детской урологии» (1972)
• «Функциональные методы исследования в детской урологии и нефрологии» (1982, співавтор)
• «Хирургическое лечение рецидивного нефролитиза» (1984, співавтор)
• «Основы практической урологии детского возраста» (1984, співавтор)
• «Атлас — руководство по урологии» (1990, співавтор)
• «Пузырно- и уретро-генитальные свищи у женщин» (1991, співавтор)
• «Клиническая термодиагностика» (1991)
• «Болезни мочевого пузыря у детей» (1992)
• «Урологія» (1993, співавтор.)
• «Передрак и ранние формы рака мочевого пузыря» (1994, співавтор)
• «Клінічна сексологія і андрологія» (1996, співредактор)
• «Сексология и андрология» (1997, співавтор)
• «Цитокины: биологические и противоопухолевые свойства» (1998, співавтор)
• «Межфазная тензиометрия и реометрия биологических жидкостей в терапевтической практике» (2000)
• «Атлас-посібник з урології» (у 3 т., 2001)
• «Health effects of Chernobyl accident» (2003) та інших.

Олександр Возіанов — автор 15 винаходів.

• У квітні 2002 Возіанов був кандидатом в народні депутати України від Партії Зелених України, № 9 в списку.
• 2000—2002 — керівник Державного лікувально-оздоровчого управління при Президентові України, член ПЗУ.
• липень 1991 — липень 2000 — керівник Лікувально-оздоровчого об'єднання при Кабінеті Міністрів України^[4].
• 2003 — травень 2005 — 1-й заступник керівника Державного управління справами Президента України^[5].

• Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1976);
• Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (1986);
• Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2001);^[6]
• Премія НАН України імені В. І. Вернадського
• Премія НАН України імені О. О. Богомольця
• Заслужений діяч науки України (1986)
• Почесна відзнака Президента України (1996)^[7]
• орден князя Ярослава Мудрого V (серпень 1998)^[8], IV ступеня (1999)
• Герой України (з врученням ордена Держави, 21 серпня 2000)^[9]
• Почесна грамота Кабінету Міністрів України (з жовтня 2003)^[10]
• Державний службовець 1-го рангу (з квітня 1994)^[11]
• Орден «За заслуги перед Італійською Республікою»
• Орден Петра Великого I ступеня
• Орден М. І. Пирогова
• Медаль імені академіка П. Капіци
• Медаль імені академіка І. Павлова
• Золота Зірка Альберта Швейцера «За заслуги перед медициною»

У місті Київ діє ДУ "Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України.

18 січня 2014 року Київська міська рада перейменувала вулицю Академіка Карпінського на вулицю Академіка Возіанова.^[12]

• Державні нагороди України. Кавалери та лауреати: довідково-енциклопедичне видання / Уклад. : Болгов В. В., Болгов І. В. — К. : Інститут біографічних досліджень, 2008. — С. 30-31. — ISBN ISBN 978-966-8178-24-5.

• Возіанов Олександр Федорович, президент Академії медичних наук України (Київ) — наукова біографія
• «Нащадок Гіппократа» Український радіологічний журнал, № 16, 2008