Возіанов Олександр Федорович

Олександр Федорович Возіанов
Народився2 жовтня 1938(1938-10-02)
Мелітополь
Помер7 травня 2018(2018-05-07) (79 років)
Київ
ПохованняБерковецьке кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР, Україна Україна
Діяльністьвикладач університету, уролог Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materКиївський медичний інститут
ГалузьХірургія, урологія
ЗакладНаціональний медичний університет імені О. Богомольця
Вчене званняПрофесор
Науковий ступіньДоктор медичних наук
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомий завдяки:Президент Академії медичних наук України
У шлюбі зВозіанова Жанна Іванівна Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиВозіанов Сергій Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Герой України (орден Держави)
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого IV ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Орден Князя Ярослава Мудрого V ступеня
Почесна відзнака Президента України
Почесна відзнака Президента України
Державна премія України в галузі науки і техніки Державна премія України в галузі науки і техніки
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Почесна грамота Кабінету Міністрів України

Олекса́ндр Фе́дорович Возіа́нов (2 жовтня 1938, Мелітополь — 7 травня 2018, Київ) — український лікар-уролог, хірург. Доктор медичних наук (1978), професор (1980), академік Національної академії наук України (відділи молекулярної біології, біохімії, експериментальної і клінічної фізіології, хірургії, урології, з квітня 1991), академік Академії медичних наук України (хірургія, урологія, з березня 1993); президент Академії медичних наук України (з березня 1993); член Президії НАНУ; директор Інституту урології АМНУ. Герой України (2000).

Життєпис

[ред. | ред. код]
Могила Олександра Возіанова

За походженням — грек. Був одружений, дружина — академік Національної Академії наук України Жанна Возіанова (інфекційні хвороби). Син — член-кореспондент Академії медичних наук України Сергій Возіанов, невістка — лікар-дерматовенеролог, доктор медичних наук Світлана Возіанова. Володів англійською та грецькою мовами. Захоплювався полюванням. Створив урологічну наукову школу.

Помер на 80-му році життя 7 травня 2018 року. Похований на Берковецькому кладовищі.

Освіта

[ред. | ред. код]
  • Київський медичний інститут, лікувальний факультет (1962);
  • кандидатська дисертація «Радіоізотопні методи діагностики при деяких урологічних захворюваннях у дітей» (Київський медичний інститут, 1970);
  • докторська дисертація «Фунурології та нефрології в урологічних хворих у післяопераційний період» (Київський науково-дослідний інститут захворювань нирок та сечовивідних шляхів (урології), 1978).

Науковий доробок

[ред. | ред. код]

Академік вперше розробив класифікацію передпухлинних станів і раку передміхурової залози та сечового міхура, оригінальну методику виконання операції, ним запропоновано спеціальні інструменти для вилучення доброякісної пухлини передміхурової залози, вперше в країні широко впроваджена радикальна операція з приводу злоякісної пухлини передміхурової залози. За ці дослідження Возіанов 1983 року був відзначений державною премією України в галузі науки та техніки.

Велике значення мають його дослідження з вивчення клітинних та молекулярних механізмів виникнення раку сечового міхура і впливу на цей процес радіаційного забруднення після аварії на Чорнобильській АЕС.

Особливий вклад зробив Возіанов у розвиток ендоурології: розроблено екстрактор для виведення каменів сечоводів; вперше в Україні та в країнах СНД застосовані і впроваджені в практику методи лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози — мікрохвильова гіпертермія і вапоризація. Вапоризацію застосовували лише в окремих клініках США, а в Європі її вперше здійснив Возіанов.

Завдяки вченому в клініках України впроваджені методи трансуретральної й трансвезикальної резекції гіперплазії передміхурової залози та новоутворень.

Олександр Возіанов є автором (або співавтором) понад 400 наукових праць в галузі розробки функціональних методів діагностики та хірургічного лікування основних урологічних захворювань, зокрема 30 монографій, підручників:

  • «Радиоизотопные методы диагностики в детской урологии» (1972)
  • «Функциональные методы исследования в детской урологии и нефрологии» (1982, співавтор)
  • «Хирургическое лечение рецидивного нефролитиза» (1984, співавтор)
  • «Основы практической урологии детского возраста» (1984, співавтор)
  • «Атлас — руководство по урологии» (1990, співавтор)
  • «Пузырно- и уретро-генитальные свищи у женщин» (1991, співавтор)
  • «Клиническая термодиагностика» (1991)
  • «Болезни мочевого пузыря у детей» (1992)
  • «Урологія» (1993, співавтор.)
  • «Передрак и ранние формы рака мочевого пузыря» (1994, співавтор)
  • «Клінічна сексологія і андрологія» (1996, співредактор)
  • «Сексология и андрология» (1997, співавтор)
  • «Цитокины: биологические и противоопухолевые свойства» (1998, співавтор)
  • «Межфазная тензиометрия и реометрия биологических жидкостей в терапевтической практике» (2000)
  • «Атлас-посібник з урології» (у 3 т., 2001)
  • «Health effects of Chernobyl accident» (2003) та інших.

Олександр Возіанов — автор 15 винаходів.

Політична діяльність

[ред. | ред. код]
  • У квітні 2002 Возіанов був кандидатом в народні депутати України від Партії Зелених України, № 9 в списку.
  • 2000—2002 — керівник Державного лікувально-оздоровчого управління при Президентові України, член ПЗУ.
  • липень 1991 — липень 2000 — керівник Лікувально-оздоровчого об'єднання при Кабінеті Міністрів України[4].
  • 2003 — травень 2005 — 1-й заступник керівника Державного управління справами Президента України[5].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У місті Київ діє ДУ "Інститут урології імені академіка О. Ф. Возіанова НАМН України.

18 січня 2014 року Київська міська рада перейменувала вулицю Академіка Карпінського на вулицю Академіка Возіанова.[12]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2006 року № 1463 «Про призначення Возіанова О.Ф. радником Прем'єр-міністра України».
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 грудня 2007 року № 1148-р «Про звільнення Возіанова О.Ф. від виконання обов'язків радника Прем'єр-міністра України».
  3. Вітчизняні вчені. Почесні професори ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського МОЗ України» // Майбутнє твориться сьогодні (2007—2012) [Текст] / [М. А. Андрейчин, С. М. Андрейчин, Л. С. Бабінець та ін.]. — Тернопіль : ТДМУ : Укрмедкнига, 2012. — С. 8.
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 липня 2000 року № 1187 «Про звільнення Возіанова О.Ф. з посади начальника Лікувально-оздоровчого об'єднання при Кабінеті Міністрів України».
  5. Розпорядження Президента України від 17 травня 2005 року № 1052/2005-рп «Про звільнення О. Возіанова з посади Першого заступника Керівника Державного управління справами»
  6. Державні премії України в галузі науки і техніки (погляд на п'ятдесятирічну історію). Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. К.: Промінь. 448 с. — ISBN 978-617-7180-40-0
  7. Указ Президента України від 22 серпня 1996 року № 752/96 «Про нагородження Почесною відзнакою Президента України»
  8. Указ Президента України від 15 липня 1998 року № 783/98 «Про нагородження відзнакою Президента України "Орден князя Ярослава Мудрого"»
  9. Указ Президента України від 21 серпня 2000 року № 998/2000 «Про присвоєння звання Герой України»
  10. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 жовтня 2003 року № 1574 «Про нагородження Возіанова О.Ф. Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».
  11. Указ Президента України від 14 квітня 1994 року № 162/94 «Про присвоєння рангів державних службовців»
  12. У процесі дерусифікації та з метою увіковічення українських Героїв у столиці перейменували та найменували ще 29 об’єктів. KYIV CITY COUNCIL (укр.). Процитовано 18 січня 2024.

Джерела

[ред. | ред. код]


Посилання

[ред. | ред. код]