Вознесенський собор (Алмати)

Вознесенський собор
43°15′31″ пн. ш. 76°57′12″ сх. д. / 43.25861111113877655° пн. ш. 76.95333333336078852° сх. д. / 43.25861111113877655; 76.95333333336078852Координати: 43°15′31″ пн. ш. 76°57′12″ сх. д. / 43.25861111113877655° пн. ш. 76.95333333336078852° сх. д. / 43.25861111113877655; 76.95333333336078852
Тип споруди кафедральний собор[d] і дерев'яна церкваd
Розташування  Казахстан,  Російська імперія і  СРСР, Алмати
Початок будівництва 1907
Будівельна система деревина
Стиль еклектика (архітектура)
Належність РПЦ
Єпархія Astana Eparchyd
Епонім Вознесіння Господнє
Присвячення Вознесіння Господнє
Вебсайт cathedral.kz
Вознесенський собор (Алмати). Карта розташування: Росія
Вознесенський собор (Алмати)
Вознесенський собор (Алмати) (Росія)
Мапа
CMNS: Вознесенський собор у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Свято-Вознесенський кафедральний собор.

Вознесенський собор (каз. Вознесенск кафедралы шіркеуі) — православний храм в Алмати, на території Парку імені 28 гвардійців-панфіловців, один із двох кафедральних соборів Астанайської та Алматинської єпархії Російської православної церкви[1].

Був збудований у Пушкінському парку міста Вєрного Семиреченської області у 1904—1907 роках як кафедральний собор Туркестанської єпархії.

При висоті 41,4 (до підхресної кулі дзвіниці[2]) або 54 м загалом[1] це одна з найвищих дерев'яних церков світу[3]; зразок сейсмостійкої споруди[4][1]. Включено до списку пам'яток історії та культури Казахстану республіканського значення[1].

Історія[ред. | ред. код]

Руїни кам'яного старого собору, 1887 рік

Православний собор існував у Вієрному до найсильнішого землетрусу 1887 року, коли було зруйновано майже всі кам'яні споруди.[5][6]

Про необхідність нового православного собору міста Верного говорили ще перші владики Туркестанської єпархії наприкінці ХІХ століття; з питання велося листування, було складено проєкт та кошторис, проте його було здійснено лише на початку XX століття. 26 вересня 1903 року єпископ Туркестанський і Ташкентський Паїсій (Виноградов) освятив закладку храму.

1904 року почалося будівництво храму. 1907 року жителі Вєрного змогли оцінити унікальний витвір архітектури, який звели з деревини тянь-шанської ялини блакитного кольору.

Випробування жахливим землетрусом, який стався в грудні 1910 (у січні 1911 за новим стилем) року приміщення Вознесенського собору витримало благополучно: трохи просів кут дзвіниці та вибило шибки.[7]

Туркестанський Софійський кафедральний собор (згодом перейменований на Свято-Вознесенський) будувався в 1904—1907 роках інженером Андрієм Зєнковим[8][1] за проєктом архітектора Костянтина Борисоглібського[9]. Оригінальні конструкції висотної будівлі забезпечили надійність споруди під час землетрусу 1910 року. Воно було побудоване цілком із дерев'яних деталей, з'єднаних один з одним металевими виробами кріплення. «При грандіозній висоті, — писав Зєнков про собор, — він був дуже гнучкою конструкцією. Дзвіниця його гойдалася і гнулась, як вершина високого дерева і працювала, як гнучкий брус». Лише хрест, що погнувся, нагадує про пережитий землетрус.

Фото собору 1930 року

У травні 1905 року в соборі служив священником Євстафій Малаховський, у майбутньому священномученик.

Внутрішнє влаштування собору зробили в художніх майстернях Москви та Києва. Іконостас виконаний художником Миколою Хлудовим.

У 1927 храм був закритий радянською владою[10]. З 1929 використовувався як будівля Казахського центрального крайового музею[1]. У 1930-х роках у приміщенні собору розміщувалися також громадські організації. Дзвіниця собору використовувалася під антену для організації перших радіопередач в Алма-Аті. У 1976 відбулася перша в історії будівлі реставрація[10]. З 1985 року у зв'язку з переїздом Центрального музею Казахської РСР у нову будівлю в соборі розмістився концертно-виставковий павільйон (за іншими даними Алматинський музей історії та реставрації[1]).

Храм було повернуто Російській православній церкві урядом Республіки Казахстан і після реставраційних робіт у травні 1995 року в соборі було відновлено служби[1]. З липня 2017 року в соборі відбувалася масштабна реконструкція[11], що завершилася 28 жовтня 2020 року[12].

У мистецтві та літературі[ред. | ред. код]

  • 2 червня 2007 року Національний банк Казахстану випустив в обіг монету «Кафедральний собор» (якість пруф) номіналом 500 теньге зі срібла 925 проби тиражем 4000 штук з метою сприяти розширенню розуміння всієї культури Казахстану, сприяти презентації релігії як мирного вчення про духовне і моральне самовдосконалення особи. На аверсі монети зображено герб Казахстану та розділені точками написи по колу «500 ТЕГЕ», «ҚАЗАҚСТАН РЕСПУБЛИКАСЫ» казахською мовою та «РЕСПУБЛИКА КАЗАХСТАН» російською мовою. На реверсі: у центрі — зображення Вознесенського кафедрального собору міста Алмати, у верхній частині — по колу написи «КАФЕДРАЛЫҚ ШІРКЕУ» та «КАФЕДРАЛЬНЫЙ СОБОР» та товарний знак Казахстанського монетного двору, у лівій частині — напис «АЛМАТЫ 2007», у нижній частині — напис «Ag 925 31,1 gr.»[13]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в г д е ж и Кафедральный собор // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — ISBN 9965-9746-4-0. (рос.)
  2. ↑ Кафедральный собор в честь Вознесения Господня, город Алма-Ата. Митрополичий округ в Республике Казахстан. Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 16 червня 2020.
  3. ↑ Almaty | City, Region, & History | Britannica. Архів оригіналу за 20 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2019.
  4. ↑ Для кондиционирования были проложены тоннели, одновременно они гасили колебания почвы при землетрясении.
  5. ↑ Городские хроники Алматы. Архів оригіналу за 9 серпня 2022. Процитовано 2 липня 2022.
  6. ↑ Исторические сведения о Покровском храме. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 2 липня 2022.
  7. ↑ Вознесенский Кафедральный собор Алматы. www.centralasia-travel.com. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 22 липня 2021.
  8. ↑ Архивированная копия. Архів оригіналу за 15 серпня 2009. Процитовано 29 березня 2010. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=да (довідка)
  9. ↑ Кафедральный собор // Алма-Ата и алматинцы / Н. А. Букетова. — Алматы : Елнур, 2007. — С. 95. — 1000 прим.
  10. ↑ а б М. К. Козыбаев и др. Алма-Ата. Энциклопедия. — Алма-Ата : Гл. ред. Казахской Советской энциклопедии, 1983. — 608 с. — 60000 прим.
  11. ↑ В Вознесенском кафедральном соборе Алма-Аты, находящемся в стадии полномасштабной реставрации, состоялись рождественские богослужения. mitropolia.kz. Архів оригіналу за 22 жовтня 2020. Процитовано 20 березня 2019.
  12. ↑ Завершилась реставрация Вознесенского кафедрального собора в Алматы — МК Казахстан. Архів оригіналу за 5 листопада 2020. Процитовано 29 жовтня 2020.
  13. ↑ Национальный банк РК. Серия "Мечети и соборы Казахстана" (рос.). Архів оригіналу за 19 березня 2012. Процитовано 30 вересня 2008.

Джерела[ред. | ред. код]

  • ЦДА РК, ф.44, оп.1, буд.50689, л.108, л.108 оборот.
  • ЦДА РК, ф.153, оп.1, буд.379в, л.46, л.46 оборот.
  • Воронов А. Загадка архітектора «Б» / / Вечірня Алма-Ата. — 1983. — № 88.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Вознесенський_собор_(Алмати)&oldid=40632323