Вовчанська Василина Василівна
| Василина Вовчанська | |
|---|---|
| Василина Василівна Вовчанська | |
 | |
| Народилася | 14 листопада 1959 (65 років) Великий Бичків, Рахівський район, Закарпатська область, Українська РСР, СРСР  |
| Громадянство |  Україна |
| Діяльність | педагог, літераторка |
| Alma mater | Тернопільський педагогічний інститут |
| Знання мов | українська |
| Заклад | Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка[1] |
| Членство | Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України |
| Нагороди | |
Василина Василівна Вовчанська (нар. 14 листопада 1959, смт Великий Бичків, Закарпатська область) — український педагог вищої категорії[2], вчитель-методист[3], літератор. Член Національних спілок журналістів (2017)[4] та письменників (2021)[5] України.
Василина Вовчанська народилася 14 листопада 1959 року в смт Великий Бичків, нині Великобичківської громади Рахівського району Закарпатської области України[4].
Закінчила Тернопільський педагогічний інститут (1993). Працювала викладачем кафедри теоретичних основ методики фізичного виховання Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка (2009—2022[джерело?])[3][4].
Член літоб'єднання при ТОО НСПУ (2013)[6].
Автор наукових публікацій та навчально-методичних посібників[4].
Збірки поезій[4]:
- «Фестини» (2015),
- «Кохайте жінку» (2017),
- «Сонячний дзвіночок» (2017),
- «На острівцях долонь» (2017)[3],
- «Келих дня» (2021),
- «Гортаю різнобарвні дні» (2024).
Збірки прози:
- «Погар чорниць» (2019)[4],
- «Відлуння грому» (2019, співавтор Богдан Мельничук)[7],
- «Надщерблене щастя» (2024)[8].
Окремі збірки:
- «Мовте рецептуру» (2024, гумор).
Поезії друкувалися в журналі «Освітянин», альманахах «Крила», «Серце Європи», «Літературний Тернопіль», «Золота пектораль», «Подільська толока» та газетах «Вільне життя плюс», «Наш день», «Свобода»[4].
- Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2019)[9][10];
- диплом I ступеня Міжнародного літературно-краєзнавчого та мистецького конкурсу імені Мирона Утриска в номінації «Проза» (2024) — за книгу «Надщерблене щастя»;
- диплом лауреата III Міжнародної літературно-краєзнавчої мистецької премії імені Мирона Утриска в номінації «Поезія» (2024) — за збірку «Келих дня»;
- премія журналу «Літературний Тернопіль»[9].
- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Вовчанська Василина Василівна. ТНПУ (укр.). Архів оригіналу за 16 травня 2020.
- ↑ а б в Валентина Семеняк (1 травня 2018). Викладачка кафедри фізичного виховання ТНПУ презентувала поетичну збірку (Фото). TeNews (укр.).
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в г д е ж Вовчанська Василина. Тернопільська обласна бібліотека для дітей (укр.).
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Лави Національної спілки письменників України поповнили нові сили. НСПУ (укр.). 21 жовтня 2021.
{{cite news}}:|archive-date=вимагає|archive-url=(довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Комаринський, Т. Василина Вовчанська: «Поезія — наче та яскрава зірка, що котиться мені в душу» // Свобода — 2023. — № 45 (27 липня). — С. 3. — (Творчі щоденники).
- ↑ Відлуння грому / Василина Вовчанська, Богдан Мельничук; [худож. Оксана Іванів (Козевич)]. — Тернопіль : Терно-граф, 2020. — 91 с. : іл. — ISBN 978-966-457-419-5.
- ↑ Обшарська Р. Кришталева ваза поетичної прози // Вільне життя плюс. — 2024. — № 30 (12 квітня). — С. 3. — (Щойно прочитане).
- ↑ а б Марія Чорномидз (3 червня 2021). «Вдягаймо слово в дивовижні шати». Свобода (укр.).
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Галина Садовська (24 січня 2020). Коли радість із тривогою обнялись. Вільне життя (укр.).
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Валентина Судома (9 листопада 2024). Та, що бачить світло у темряві: Василині Вовчанській – 65!. Свобода.
- Ширшає коло лепківських друзів [Текст] : [вручення премії імені Братів Лепких] / В. Семеняк // Сільський господар плюс Тернопільщина. — 2020. — № 5 (5 лют.). — С. 10 : фот.
- Вовчанська Василина. Тернопільська обласна бібліотека для дітей.
