Влтава

Влтава
чеськ. Vltava, нім. Moldau
Вид на Влтаву з Вишеграду
Басейн річки
48°51′32″ пн. ш. 13°53′35″ сх. д. / 48.85894500002777363° пн. ш. 13.89309200002777800° сх. д. / 48.85894500002777363; 13.89309200002777800
Витік гори Шумава
• координати 48°51′32″ пн. ш. 13°53′35″ сх. д. / 48.85894500002777363° пн. ш. 13.89309200002777800° сх. д. / 48.85894500002777363; 13.89309200002777800
висота, м 1 016 м
Гирло Лабе
• координати 50°20′51″ пн. ш. 14°28′27″ сх. д. / 50.347690000028° пн. ш. 14.47438200002777720° сх. д. / 50.347690000028; 14.47438200002777720
Басейн Басейн Влтавиd
Країни: Чехія, Австрія
Регіон Південночеський край
Чеський Крумлов[1]
Пісек[1]
Пржибрам[1]
Бенешов[1]
Прахатіце[1]
Прага-захід[1]
Чеські Будейовиці (округ)[1]
Мельник[1]
Прага-схід[1]
Довжина 446 км
Площа басейну: 28 090 км²
Середньорічний стік 142 м³/с
Притоки: Olšinad[1], Strážný potokd[1], Polečniced[1], Křemžský potokd[1], Dehtářský potokd[1], Bezdrevský potokd[1], Отава (річка)[1], Kocábad, Lipanský potokd[1], Бероунка[1], Litovicko-Šárecký potokd[1], Zákolanský potokd[1], Bakovský potokd[1], Jezerní potokd[1], Menší Vltaviced[1], Větší Vltaviced[1], Jílecký potokd[1], Малше, Лужниці, Hrejkovický potokd[1], Brzinad[1], Musíkd[1], Mastníkd[1], Ботичd[1], Rokytkad[1], Сазава[1], Dobrovodský potokd[1], Čertovkad, Kalte Moldaud, Teplá Vltavad, Mlýnská stokad, Kyselá vodad[1], Únětický potokd[1], Bojovský potokd[1], Brusniced[1], Dalejský potokd[1], Dejvický potokd, Břežanský potokd[1], Volarský potokd, Jickovický potokd[1], Meredský potokd, Motolský potokd[1], Zahořanský potokd[1], Kunratický potokd[1], Lhotecký potokd[1], Záběhlický potokd, Velký potokd[1], Luční potokd[1], Rybnický potokd[1], Bohnický potokd[1], Želnavský smykd, Libušský potokd[1], Líšnický potokd[1], Mariánsko-Lázeňský potokd, Vruticed[1], Podhořský potokd, Němá strouhad[1], Vápenický potokd[1], Slabčický potokd[1], Karlovkad[1], Bolešský potokd[1], Cholupický potokd[1], Hrudkovský potokd[1], Třeblovád[1], Lukavický potokd[1], Litvínovický potokd[1], Borkovský potokd[1], Munický potokd[1], Bohunický potokd[1], Čelinský potokd[1], Vranovský potokd[1], Vrábečský potokd[1], Všímarský potokd[1], Dobřejovický potokd[1], Mladčinad[1], Uhlíkovský potokd[1], Palečkův potokd[1], Budáčekd[1], Jetětický potokd[1], Zbonínský potokd[1], Přemyšlenský potokd[1], Kostelecký potokd[1], Probulovský potokd[1], Chlumský potokd[1], Kozárovický potokd[1], Sobíkd[1], Slatinkad[1], Kleštínský potokd[1], Perníkd[1], Třebonínský potokd[1], Kokotínský potokd[1], Smrčinský potokd[1], Homolský potokd[1], Klučenický potokd[1], Hamerský potokd[1], Liběšovský potokd[1], Náhlovský potokd[1], Pestřiced[1], Sladovařský potokd[1], Přísahovský potokd[1], Černý potokd[1], Pašovický potokd[1], Novopecký potokd[1], Hanslovkad[1], Máslovický potokd[1], Hodslavský potokd[1], Račinad[1], Kostelecký potokd[1], Novosedlský potokd[1], Albrechtický potokd[1], Lověšický potokd[1], Šešovecd[1], Podmoráňský potokd[1], Lipový potokd[1], Jehnědenský potokd[1], Vávrovský potokd[1], Plešovický potokd[1], Hradní strouhad[1], Korunáčd[1], Vojtíšekd[1], Rachačkad[1], Ořešíd[1], Zátoňský potokd[1], Meredský potokd[1], Bučinský potokd[1], Údražský potokd[1], Rožmitálský potokd[1], Zámecký potokd[1], Děkanský potokd[1], Libochovkad[1], Trušovský potokd[1], Voltýřovský potokd[1], Vošický potokd[1], Práčovský potokd[1], Křenecký potokd[1], Strouhad[1], Mlýnský potokd[1], Opatovická stokad[1], Hubenovský potokd[1], Slupenecký potokd[1], Jílovický potokd[1], Výtoňský potokd[1], Chřešťovický potokd[1], Ostřiced[1], Slupečný potokd[1], Hejkald[1], Hřiměždický potokd[1], Anenský potokd[1], Krňanský potokd[1], Jablonský potokd[1], Lužní potokd[1], Hrachovkad[1], Pernecký potokd[1], Poddoubravský potokd[1], Hvozdnický potokd[1], Kozlovský potokd[1], Bügelbachd[1], Jindrovský potokd[1], Bochcenský potokd[1], Pukňovský potokd[1], Jelení potokd[1], Nový potokd[1], Zduchovický potokd[1], Trnovecký potokd[1], Heřmanský potokd[1], Chabičovický potokd[1], Srnínský potokd[1], Budovický potokd[1], Ježovád[1], Sklářský potokd[1], Drahanský potokd[1], Kučeřský potokd[1], Hořejškovský potokd[1], Nad Kapličkamid[1], Burdův potokd[1], Mlýnská stokad[1], Všestudský náhond[1], Strašný potokd[1], Žebrákovský potokd[1], Čertův potokd[1], Čimický potokd[1], Vítkův potokd[1], Žíkovský potokd[1], Lachovický potokd[1], Tancibudkad[1], Hlinský potokd[1], Lesní potokd[1], Trnovád[1], Frýdavský potokd[1], Starý potokd[1], Hajný potokd[1], Zvolský potokd[1], Sečský potokd[1], Radičd[1], Mlýnský náhond[1], Zátišský potokd[1], Bruno[d][1], Němčeský potokd[1], Doubravský pd[1], Čistád[1], Málkův potokd[1], Hojšínský potokd[1], Lhotecký potokd[1], Řežábkad[1], Černický potokd[1], Bedrníkd[1], Babský potokd[1] і Komořanský potokd[1]
Водойми в руслі Lipno Reservoird, Hněvkovice Reservoird, water reservoir Kořenskod, Орлік (водосховище), Kamýk Reservoird, Slapy Reservoird, Štěchovice Reservoird і Vrané Reservoird
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Влта́ва або «Велтава» (чеськ. Vltava нім. Moldau) — найдовша річка в Чехії, притока Лаби.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Довжина річки — 446 км, площа басейну — 28 090 км², що становить більше половини площі Богемії і близько третини всієї території Чехії[2]. Притоки річки в горах Шумави, течуть по височинах і рівнинах Середньої Чехії. Влтава, проходячи через Прагу, перетинається 18-ма мостами (у тому числі, знаменитим Карловим мостом) і охоплює 31 км у межах міста[3]. Вода з річки використовувалась для пиття до 1912 року, допоки Виноградська водонапірна вежа не припинила перекачування рідин. Однак, це є джерелом питної води в разі збоїв/ ремонту системи водопостачання з джерел Желівка і Карань. Середні витрати біля Праги 142 м³/с. Судноплавна (за допомогою шлюзів) у нижній течії (нижче Праги) на 84 км. Водосховища, ГЕС. На річці розташовані міста — Чеське Будейовіце, Прага (Влтава слугує композиційною віссю міста), Чеський Крумлов. Також її називають чеською національною річкою.

Повені[ред. | ред. код]

Басейн Влтави затоплювався кілька разів протягом всієї історії. Мітки встановлені уздовж річки. Вони позначають лінію води під час відомих повеней у 1784 році, 1845, 1890, 1940, і найвищої з усіх у 2002 році. Прага знову була затоплена в 2013. Багато місць у басейнах річок Влтави й Ельби були залишені під водою, у тому числі Празький зоопарк. Але було зведено металеві бар'єри вздовж берегів Влтави, щоб допомогти захистити історичний центр міста. [1] [Архівовано 7 червня 2013 у Wayback Machine.]

Каскад ГЕС[ред. | ред. код]

На річці розташовані ГЕС Ліпно, ГЕС Орлік, ГЕС Камік, ГЕС Слапі, ГАЕС Штеховиці.

Етимологія[ред. | ред. код]

І чеська назва Влтава і німецька назва Moldau, як вважають, походять з давньонімецької Wilth-ahwa («дика вода»)[4] У Фульдських анналах (872 р н. е.) річка називається Fuldaha, від 1113 р н. е. засвідчується як Wultha. В Україні також була річка Лтава. Назва поселення на цій річці була згадана в Іпатіївському літописі 1174 року, традиційно пов'язана з назвою міста Полтава.

Посилання в культурі і науці[ред. | ред. код]

В одному із найвідоміших творів класичної музики чеського композитора Бедржиха Сметани «Влтава» музично змальовується річка, яка протікає через Богемію.

Мала планета 2123 Vltava, котра була виявлена в 1973 році радянським астроном Миколою Степановичем Черних, названа на честь річки.

Симфонічна поема Сметани надихнула Бертольта Брехта на створення пісні з тією самою назвою, «Влтава».

Фотогалерея[ред. | ред. код]

Влтава в Празі (панорама з Карлового мосту).
Влтава впадає у Лабу біля підніжжя замку Мельник
Влтава у Празі.
Празькі мости через Влтаву.

Див. також[ред. | ред. код]

  • 2123 Влтава — астероїд, названий на честь річки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац аш ащ аю ая ба бб бв бг бд бе бж би бк бл бм бн бп бр бс бт бу бф бх бц бш бщ бю бя ва вб вв вг вд ве вж ви вк вл вм вн вп вр вс вт ву вф вх вц вш вщ вю вя га гб гв гг гд ге гж ги гк гл гм гн гп гр гс гт гу гф гх гц гш гщ гю гя да дб дв дг дд де дж ди дк дл дм дн дп др дс дт ду дф дх дц дш дщ дю дя еа еб ев ег ед ее еж еи ек ел ем ен еп ер ес ет еу еф ех ец еш ещ ею ея жа жб жв жг жд же жж жи жк жл жм жн жп жр жс жт жу жф жх жц жш жщ жю жя иа иб ив иг ид ие иж ии ик ил им ин DIBAVOD — ISSN 0322-8916
  2. The Vltava River - Historical Communication Link in the Český Krumlov Region. www.ckrumlov.info. Архів оригіналу за 24 квітня 2016. Процитовано 9 травня 2016.
  3. COEX. Introduction to the city of Prague. Avantgarde Prague. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 9 травня 2016.
  4. O jménech našich řek [Архівовано 14 вересня 2018 у Wayback Machine.] (чес.)

Посилання[ред. | ред. код]