Владимир Ковачевич

	Владиця Ковачевич
	Владиця Ковачевич
	Владимир Ковачевич у 1966 році
Особисті дані
Повне ім'я	Владимир Ковачевич
Народження	7 січня 1940
	Іваниця, Югославія
Смерть	28 липня 2016 (76 років)
	Белград, Сербія
Зріст	169 см
Громадянство	Югославія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Владиця Ковачевич у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковачевич.

Владимир „Владиця“ Ковачевич (серб. Владимир „Владица“ Ковачевић, нар. 7 січня 1940, Іваниця) — югославський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Більшу частину кар'єри виступав на батьківщині за клуб «Партизан», а також національну збірну Югославії. Крім цього недовго грав у Франції за клуби «Нант» та «Анже» і тренував «Ліон».

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Народився 7 січня 1940 року в містечку Іваниця, Королівство Югославія (нині — Сербія). Ковачевич почав свою футбольну кар'єру в п'ятнадцятирічному віці в белградському «Партизані».

У першій команді «Партизана» він дебютував у сезоні 1958/59 років. В тому сезоні «Партизан» посів друге місце у чемпіонаті Югославії, а Ковачевич зіграв чотири матчі. В наступному сезоні з можливих 22 матчів він зіграв 18 і забив сім голів^[2].

Ковачевич був частиною «золотого покоління» «Партизана» на чолі з тренером Флоріаном Матекало. Гравці «Партизана» того покоління були названі «дітьми „Партизана“». За «Партизан» Ковачевич зіграв в цілому 487 матчів і забив 319 голів^[3], а також виграв чотири чемпіонати Югославії.

У Кубку європейських чемпіонів сезону 1965/66 «Партизан» грав у фіналі, де поступився мадридському «Реалу» з рахунком 2:1^[4].

Наприкінці сезону після Кубка європейських чемпіонів більшість гравців «Партизана» виїхали за кордон. Владиця Ковачевич вирушив у Францію, Нант, де він зіграв один сезон за однойменний клуб. У сезоні 1966/67 він зіграв двадцять дев'ять матчів і забив вісім голів за «Нант». У тому сезоні «Нант» посів друге місце у чемпіонаті Франції.

Після одного сезону, проведеного у «Нанті», Ковачевич відправився відбувати військову службу, після чого знову зіграв три сезони за «Партизан». Після «Партизана» він знову поїхав за кордон до Франції, але цього разу в «Анже». У сезоні 1970/71 з 20 голами за команду він став найкращим бомбардиром клубу і сьомим бомбардиром в чемпіонаті Франції того сезону^[5]. У «Анже» він провів три сезони і в 1972 році завершив активну ігрову кар'єру.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

10 квітня 1960 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії в рамках кваліфікації до Олімпійських ігор проти Ізраїлю (1:2) в Белграді.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1962 року у Чилі. На турнірі Владимир зіграв два матчі, а його команда посіла четверте місце, програвши у матчі за бронзу з мінімальним рахунком господарці турніру.

Останній матч за збірну він зіграв 16 червня 1965 року в Осло проти Норвегії у відбірковому матчі чемпіонаті світу. Югославія програла з рахунком 3:0.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у формі головної команди країни лише 13 матчів, забивши 2 голи.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

У період з листопада 1981 по лютий 1983 року Ковачевич був тренером французького клубу «Ліон».

Решту своєї тренерської кар'єри він провів на різних позиціях у тренерському штабі «Партизана». У відставку він пішов у 2008 році через сорок років, футбольної діяльності^[6]^[7].