Виставка (Хмельницький)

Виставка
Хмельницький
Виставка
Виставка

Панорама мікрорайону Виставка
Загальна інформація
49°26′26″ пн. ш. 27°00′04″ сх. д. / 49.44056° пн. ш. 27.00111° сх. д. / 49.44056; 27.00111
Країна  Україна
Адмінодиниця Хмельницький
Головні вулиці проспект Миру, Старокостянтинівське шосе, вул. Зарічанська, вул. Степана Бандери, вул. Свободи
Заклади освіти
та культури
Хмельницький інститут МАУП, Хмельницький політехнічний коледж, ВПУ №25, гімназія №2, СЗОШ №21, СЗШ №22 імені О.Ольжича, СЗОШ №25, СШ №30, НВО №1, НВО №3
Парки парк Заріччя, дендропарк «Поділля»
Карта

Ви́ставка (Зарі́ччя) — мікрорайон у місті Хмельницькому. Як мікрорайон обласного центру існує з 1946 року, коли село Заріччя було приєднане до міста Проскурова (від 1954 року — Хмельницький).

Історія[ред. | ред. код]

Мікрорайон Виставка побудований на місці колишнього села Заріччя, що виникло на пагорбі та його схилах за річкою Південний Буг (відносно Плоскирова (Хмельницького)).

Перша згадка про Заріччя знаходиться у ілюстрації 1665 року, за якою це село, а також Мацьківці, Олешин, Волиця та Лезневе належать до Плоскирівського староства. Протягом 1672—1699 років Поділля, і, зокрема, Заріччя знаходилося під владою Османської імперії. За цей час населення села (як і сусідніх Плоскирова, Гречан, Шаровечки, Мацьківець) суттєво зменшилося. Тому на початку XVIII століття новий власник сіл шляхтич Замойський переселив на спустошені за ці роки землі селян з польської Мазовії і мазурського Поозер'я. Нащадків переселенців і досі називають «мазурами».

Іван Васильович Гудович

Після поділу Речі Посполитої подільські землі відійшли до Російської імперії. Заріччя та інші села Плоскирівського староства у 1796 році Катерина II подарувала фельдмаршалу Івану Гудовичу. Серед сіл колишнього Плоскирівського староства Гудовичу до душі найбільше припало саме Заріччя, і саме там фельдмаршал й вирішив облаштовувати економію. Село було невеликим: у камеральному описі 1799 року вказано, що у Заріччі є тільки будинок управителя маєтком, кілька десятків селянських дворів із садами та городами, а також «заміська велика корчма». Але довго у своїх маєтностях Іван Гудович не мешкав: після смерті Катерини II Павло I надав йому титул графа та повернув на державну службу. У 1798 році Гудович вирушає до губернського міста Кам'янця-Подільського, лише іноді відвідуючи свої землі.

Після смерті Івана Гудовича у 1820 році села навколо Проскурова перейшли у спадок до його сина Кирила.

Кирило Гудович проживав у Москві й отримавши Заріччя з іншими селами, переїжджати на Поділля не став. Для керівництва Зарічанським маєтком призначалися управителі — на цій посаді перебував дворянин Павло Антонович, з 1830 року — титулярний радник Василевський.

Зрештою, Кирило Гудович розпродав свої подільські маєтності різним власникам. Заріччя викупила громада селян, село майже одразу стало значно заможнішим, населення збільшилось, було відкрито школу грамоти. У 1904 році у Заріччі вже було 1450 мешканців.

У 1946 році Заріччя приєднали до Проскурова. У 1950 році поблизу Старокостянтинівського шосе (у районі сучасного дендропарку «Поділля») була відкрита обласна сільськогосподарська виставка (на зразок московської ВДНГ), яка діяла до середини 1960-х років. Саме тоді за цією місцевістю закріпилася назва «Виставка», яка з часом поширилася на весь мікрорайон.

У 1959 році на вільних просторах мікрорайону розпочалася забудова невеличкого житлового масиву двоповерхових будинків для військовослужбовців, який отримав назву «посьолок Мирний». Крім того, тоді ж розпочалось будівництво три- та чотириповерхових цегляних будинків. Дорога, що з'єднувала верхню околицю Заріччя з Виставкою та пролягала повз селище військовослужбовців та чотириповерхівки, отримала назву Проспект Миру.

У 1977 році Міністерством радіопромисловості СРСР біля перехрестя проспекту Миру та Старокостянтинівського шосе було засновано машинобудівний завод «Темп».

У 1980 році у мікрорайоні було збудовано найвищу споруду Хмельницької області — Хмельницьку телевежу (висота — 208 метрів).

Скіфський курган у мікрорайоні[ред. | ред. код]

Курган

Біля будинку за адресою Проспект миру, 102, розташований скіфський курган, насипаний не пізніше VII—III ст. до нашої ери. Перші відомості про курган між селом Лезневе та містом Проскурів наведені 1901 року в роботі Юхима Сіцінського «Археологическая карта Подольской губернии». Перше розвідкове обстеження пам'ятки з встановленням її розмірів та місця розташування проведене у 1997 році Сергієм Демидко, який вказував:

За даними розвідки, курган розташований на вододільній частині плато у мікрорайоні Виставка. Висота насипу до 2 метрів, діаметр – 20 метрів. Поверхня задернована.

Представники хмельницького козацтва, попри перестороги співробітників обласного краєзнавчого музею та обласного відділу охорони культурної спадщини, а також ігноруючи той факт, що скіфи не могли бути християнами, у 2000-х роках встановили на верхівці кургану дерев'яний хрест.

У 2010 році Хмельницька міська рада доручила міському управлінню архітектури провести конкурс на спорудження пам'ятника «Скіфський курган — історія наших предків». Перемогу у ньому здобув проект народного художника України Миколи Мазура з доповненнями його зятя Романа Албула. За проектом, курган має бути досипано землею, також по периметру будуть розташовані чотири великі камені, що вказуватимуть на сторони світу, і давній посівний календар.

Станом на 2022 рік спорудження пам'ятника не розпочалось.

Відомі люди[ред. | ред. код]

У мікрорайоні народились чи мешкають такі відомі люди, як:

Соціальна та транспортна інфраструктура мікрорайону[ред. | ред. код]

Костел Христа Царя Всесвіту

До освітніх закладів, розташованих на Виставці, можна віднести: Хмельницький інститут Міжрегіональної академії управління персоналом імені митрополита Київського і всієї України предстоятеля української церкви Блаженнійшого Володимира[1]; Хмельницький політехнічний коледж, ВПУ № 25; гімназію № 2, СЗОШ № 21, СЗШ № 25 імені О.Ольжича, СЗОШ № 25, СШ № 30, НВО № 1, НВО № 3; ДНЗ № 5 «Соловейко», ДНЗ № 32 «Росинка», ДНЗ № 37 «Незабудка», ДНЗ № 38 «Світанок», ДНЗ № 47 «Дзвіночок», ДНЗ № 54 «Пізнайко».

Хмельницька міська поліклініка № 2 розташована на проспекті Миру, 61, та обслуговує мешканців одразу трьох мікрорайонів: Виставки, Лезневого та Озерної.

Бібліотека-філія № 2 щороку видає понад 50 тисяч книг.

Парки та Сквери мікрорайону[ред. | ред. код]

Мешканці мікрорайону можуть відпочивати у різних парках та скверах таких, як:

На території Молодіжного парку проводиться чимало різних культурних заходів місцевого та всеукраїнського масштабу. Серед них щорічний фестиваль рок-музики Rock&Buh та фестиваль Respublica.

Релігійні споруди[ред. | ред. код]

До культових споруд Виставки належить Костел Христа Царя Всесвіту (головний римо-католицький храм міста).

Транспорт[ред. | ред. код]

Головними транспортними артеріями мікрорайону є проспект Миру, Старокостянтинівське шосе, вулиці Зарічанська, Степана Бандери, Свободи. Громадський транспорт в мікрорайоні представлений тролейбусами, автобусами та маршрутними таксі[2].

Торгові Центри[ред. | ред. код]

  • ТЦ «Оазис» (торговий центр, з багатьма відомими магазинами, ігровими кімнатами та кінотеатрами)
  • ТЦ «Електроніка»
  • ТЦ «Проспект»
  • ТЦ «Комфорт Центр»

Перспективи розвитку мікрорайону[ред. | ред. код]

Відповідно до Генерального плану міста Хмельницького, розробленого до 2031 року, вулицю Нижню Берегову та місця старої індивідуальної забудови у мікрорайоні планується забудувати багатоквартирним житлом (520,6 тис. м²) та приватними садибами (70 тис. м²).

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Хмельницька міська рада. Вищі навчальні заклади III—IV рівнів акредитації. Архів оригіналу за 7 червня 2012. Процитовано 20 травня 2013.
  2. Хмельницька міська рада. Рішення від 24.11.2011 р. № 1246 Про затвердження переліків міських автобусних маршрутів загального користування та маршрутів міського електричного транспорту м. Хмельницького з необхідною кількістю транспортних засобів на них. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 20 травня 2013.

Посилання[ред. | ред. код]