Верхомля Велика
Село  Координати 49°25′ пн. ш. 20°48′ сх. д. / 49.417° пн. ш. 20.800° сх. д.Координати: 49°25′ пн. ш. 20°48′ сх. д. / 49.417° пн. ш. 20.800° сх. д.
|
Верхомля Велика або Вірхомля (пол. Wierchomla Wielka) — село в Польщі, на Лемківщині, у гміні Північна-Здруй Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 664 особи (2011[1]).
Розташування[ред. | ред. код]
Село розміщене в долині потоку Верхомлянки. Знаходиться на території Попрадського ландшафтного парку, при воєводській дорозі № 971 і при залізничній лінії № 96.
Історія[ред. | ред. код]
Село відоме з 1410 року, коли Сцибор зі Сцибориць гербу Остоя (1347—1414) від імені Сигізмунда І Люксембурга спалив і пограбував Старий Сонч, та був відбитий у сутичках у Пивничній, Лімниці, під Верхомлею. Документальні свідчення XVI століття про русинське (українське) населення Лемківщини польські історики безпідставно трактують як «волоську колонізацію» через закріпачення українців з використанням волоського права. В 1595 році власником села став Микута Зубрицький із Зубрика за привілеєм кардинала Єжи Радзивіла. Село входило до мушинського маєтку єпископа. З 1781 року перейшло до цісарської власності Габсбургів.
З 1784 року велися метричні книги.
28 липня 1876 року відкрита залізниця Тарнів-Плавеч з перестанками Верхомля і Верхомля Велика.
З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки.
До середини XX століття в регіоні переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році з 1670 жителів села 1660 були українцями, а 10 — євреями.[2] До 1945 р. в селі була греко-католицька парафія Мушинського деканату, до якої також належали Верхомля Мала, Лімниця, Пивнична, Кокушка[3].
Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. З уцілілих 150 родин 1947 року під час Операції Вісла чоловіки були ув'язнені в концтаборі Явожно, а решта депортована на понімецькі землі Польщі[4].
Пам'ятки[ред. | ред. код]
Церква Архангела Михаїла (1821 р., після 1947 року перетворена на костел) з прилеглим цвинтарем.
Уродженці[ред. | ред. код]
- Хиляк Володимир — український письменник, етнограф.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 329 | 81 | 216 | 32 |
| Жінки | 335 | 79 | 196 | 60 |
| Разом | 664 | 160 | 412 | 92 |
Примітки[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Верхомля Велика
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Володимир Кубійович Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 55.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, С. 88—89
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
| ||||||||||||||
 | Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |