Веронік Наум-Ґрапп
| Веронік Наум-Ґрапп | |
|---|---|
| фр. Véronique Grappe-Nahoum | |
 | |
| Народилася | 1949[1] |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | антрополог |
| Alma mater | Вища школа соціальних наук (1985)[2] |
| Науковий керівник | Жан Луї Фландрінd[2] |
| Знання мов | французька[3] |
| Заклад | Вища школа соціальних наук |
| Батько | Едґар Морен |
| Брати, сестри | Ірен Наумd |
| |
Веронік Наум-Ґрапп (фр. Véronique Grappe-Nahoum) — французька вчена-антрополог[4][5]. Наукова співробітниця Школи перспективних досліджень із соціальних наук Вищої школи соціальних наук та Центру Едґара-Моріна. Член редколегії часописів «Chimères», «Communications», «Esprit», «Sociétés et Representations», «Addictologie і Terrain». Член Національної ради зі СНІДу. Авторка численних досліджень та наукових статей.
Життєпис[ред. | ред. код]
Веронік Наум-Ґрапп народився у 1949 році в Парижі у сім'ї французького філософа та соціолога Едґара Морена та філософині Віолетт Шапелло. У неї є сестра Ірен Наум, соціолог.
Спочатку вона почала вивчати літературу та філософію. Під впливом історика Еммануеля Ле Руа Ладюрі та антропологині Франсуази Ерітьє[fr] вона зацікавилася антропологією.
Веронік Наум-Ґрапп є науковою співробітницею Школи перспективних досліджень із соціальних наук Вищої школи соціальних наук з 1991 року та Центру трансдисциплінарних досліджень соціології, антропології та історії Центру Едґара-Моріна[fr] з 2004 року[6].
Вела щоденну передачу «Matins de France Culture» на радіо France Culture[fr] з вересня 2002 року по травень 2004 року.
2004-2005 роках викладала в Університеті Парижа[7].
Доробок[ред. | ред. код]
- La Culture de l’ivresse - Essai de phénoménologie historique. Promeneur, collection «Quai voltaire histoire», 1991. ISBN 2-87653-057-0(фр.)
- L’Ennui ordinaire - Essai de phénoménologie sociale. Paris Austral, collection «Diversio», 1995, 355 p. ISBN 2-84112-012-0(фр.)
- Le Féminin. Paris, Hachette, collection «Questions de société», 1997, 142 p. ISBN 2-01-235162-X(фр.)
- Histoire et alcool. L'Harmattan, «Logiques Sociales», 1999(фр.)
- L'interdiction de vente de tabac aux mineurs. la Documentation française, Paris, 2002 ISBN 2-11-005101-9(фр.)
- Du rêve de vengeance à la haine collective. Paris, Buchet/Chastel, collection «Au fait», 2003, 179 p. ISBN 2-283-01931-1(фр.)
- Balades politiques, entretiens avec Jean-Christophe Marti, Les Prairies ordinaires, collection «Contrepoints», 2005, 236 p. ISBN 2-350-96010-2(фр.)
- Soif d'ivresse, Stock, 2005(фр.)
- Vertige de l'ivresse. Alcool et lien social, Descartes & Cie, 2010 ISBN 978-2-84446-153-7(фр.)
- Probe et libre, avec Sophie Képès, 2013(фр.)
- Entre humanitaire et humanité : Mères pour la paix, avec Nanou Rousseau, 2019(фр.)
- Esprit - Femmes en mouvements, avec Camille Froidevaux-Metterie et Irène Théry, 2021(фр.)
Наукові видання[ред. | ред. код]
- La Passion de l'Avenir - Dernier Cahier (1988-1993). De Pierre Naville, Édité par Michel Burnier, Véronique Nahoum-Grappe. Maurice Nadeau – Les lettres nouvelles, 2010 ISBN 978-2-86231-211-8(фр.)
Передмови[ред. | ред. код]
- Pierre Laval vu par sa fille: D'après ses carnets intimes, avec Yves Pourcher, 2014 ISBN 979-10-210-0709-3(фр.)
- Un Anonyme alcoolique. Autobiographie d'une abstinence. Hugues Pentecouteau & Omar Zanna, Presses Universitaires de Rennes, 2013 ISBN 978-2-7535-2223-7(фр.)
- Probe et libre : un écrivain juré d'assises. Sophie Képès, Buchet-Chastel, 2013(фр.)
- Qu'est-ce que la Misogynie ?. Maurice Daumas, Éditions Arkhê, 2017(фр.)
- Night studies: regards croisés sur les nouveaux visages de la nuit. de Luc Gwiazdzinski, 2020(фр.)
Післямови[ред. | ред. код]
- Le jour où j'ai tordu mon pied dans une étoile suivi de «L'ombre de Coucaramanga». De Christian Lecomte, Zodiaque Editions, 1996. ISBN 978-2-220-03842-1
Інтерв'ю[ред. | ред. код]
- Guerre en Ukraine: «Chez Poutine, la cruauté et la virilité vont ensemble», 11 квітня 2022, La Croix.(фр.)
Инше[ред. | ред. код]
- Vidal et les siens. Edgar Morin. Contributions de Véronique Nahoum-Grappe, Haïm Vidal Sephiha. 1989 ISBN 978-2-02-010682-5(фр.)
- Humaine. Marc Pataut. Contributions de Véronique Nahoum-Grappe, Philippe Roussin, Pia Viewing, Jean-François Chevrier. 2012 ISBN 978-2-912132-71-0(фр.)
- Rêves de rencontre. Dirigé par Véronique Nahoum-Grappe. Textuel, 1996 ISBN 978-2-909317-22-9(фр.)
- Histoires de sexe et désir d'enfant. Pierre Jouannet, Véronique Nahoum-Grappe. Éditions du Pommier, 2004 ISBN 978-2-7465-0165-2(фр.)
- Vukovar, Sarajevo: La guerre en ex-Yougoslavie Esprit. lDirigé par Véronique Nahoum-Grappe. Esprit, 1993ISBN 978-2-909210-08-7(фр.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ http://www.franceinter.fr/personne-veronique-nahoum-grappe
- ↑ а б FCT
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Алла Лазарева. Веронік Наум-Ґрапп: «Відмовитися від кваліфікації геноциду означає негайно применшити до мінімуму тяжкість скоєних злочинів». Український тиждень. Процитовано 2 липня 2022.
- ↑ О. Монжен. Виклики скептицизму. Зміни інтелектуального пейзажу Франції / Пер. з фр. Т. Голіченко, С. Йосипенка, А. Рєпи. – Київ: Дух і Літера, 2011. – 360 с
- ↑ Véronique Nahoum-Grappe. «Les libraires d'en haut(фр.)»
- ↑ Nahoum-Grappe, Véronique. [Архівовано 2022-05-17 у Wayback Machine.] devient le Laboratoire d’Anthropologie Politique (LAP)
Посилання[ред. | ред. код]
|
