Орас Верне

Орас Верне
фр. Horace Vernet
Автопортрет, 1835 р.
При народженні Émile Jean-Horace Vernet
Народження 30 червня 1789(1789-06-30)
Париж
Смерть 17 січня 1863(1863-01-17) (73 роки)
  Париж
Поховання Цвинтар Монмартр
Національність Франція Франція
Країна Франція
Жанр побутова картина, батальний жанр, портрет
Навчання Париж
Діяльність художник, фотограф, військовослужбовець, графік, рисувальник
Напрямок академізм, романтизм, реалізм
Роки творчості 1809—1862
Покровитель Наполеон I Бонапарт
Вчитель Франсуа-Андре Венсан
Відомі учні Jules Bretond, Joseph Simon Volmard, Ignace-François Bonhomméd, Jean-Paul Alauxd, Louis Marie Baptiste Atthalind, Pierre Dupuisd, Charles-Édouard Elmerichd, Eugène Lamid, Alfred François Mouillardd і Alois Schönnd[2]
Член Нідерландська королівська академія наук, Академія красних мистецтв Франції і Академія витончених мистецтвd
Твори The battle of Jena, October 14, 1806d, Boudinesd і Battle of Fontenoy, 11th of May 1745d
Батько Carle Vernetd
Діти Louise Vernetd
Брати, сестри Camille Françoise Joséphine Vernetd
Роботи в колекції Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Національний музей образотворчого мистецтва Квебекуd[3], Палац витончених мистецтв[4], Musée de Villèled[5], Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтва Метрополітен[6], Музей витончених мистецтв, Амстердамський музейd, Рейксмузей, Версальський палац, Polish Library in Parisd, Musée Alphonse-Georges-Poulaind, Museum of the History of Franced, Sheffield Galleries and Museums Trustd, Художній музей Волтерс, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Національний музей у Варшаві, Cantonal Museum of Fine Artsd, Національна галерея, Musée Rolind, Національний музей образотворчого мистецтва, Музей образотворчих мистецтв, Calvet Museumd, Національна галерея Вірменії, Національний музей мистецтва, архітектури і дизайну, Клівлендський музей мистецтв, Музей Конде, Художній музей Північної Кароліни, Музей мистецтв Толедо, National Museum of Fine Arts of Cubad, Зібрання Воллеса, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Latvian Museum of Foreign Artd, Державна галерея мистецтв (Штутгарт)d, Музей образотворчих мистецтв, Гамбурзька картинна галерея, musée des Beaux-Arts de Valenced, Raclin Murphy Museum of Artd, Музей Ніссім-де-Камондо, Dahesh Museum of Artd, Національний музей у Кракові, Musée des Beaux-Arts de Caend, Musée Masseyd, Музей витончених мистецтв Поd, Бременська картинна галерея, University of Arizona Museum of Artd, Musée Feschd, Princeton University Art Museumd, Стара національна галерея, Музей Нортона Саймона, Національна бібліотека Уельсу, Museo Glauco Lombardid, Musée d'Art et d'Archéologie - hôtel Fouquetd, Musée de la Légion d'honneurd, Musée des Beaux-Arts de Lons-le-Saunierd, Карнавале, Arkhangelskoye Estate Museumd, Національна галерея старовинного мистецтва, Галерея Сабауда, музей Пікардіїd, Нью-Йоркське історичне товариствоd, Bryan Gallery of Christian Artd, Museum Baron Martind, Colby College Museum of Artd, Hôtel Bertrandd, Музей Фабра, Château de Compiègned, Musée d'Art et d'Histoire de Choletd, South Shields Museum & Art Galleryd, Musée Thomas-Henryd, Нантський музей образотворчого мистецтва, Dreux museum of Art and Historyd, Музей образотворчих мистецтв (Бордо) і Музей Бойманса - ван Бенінгена[7]
Нагороди

CMNS: Орас Верне у Вікісховищі

Емі́ль-Жан-Ора́с Верне́ (фр. Horace Vernet; 30 червня 1789 — 17 січня 1863) — французький живописець-баталіст.

1826 року намалював картину «Мазепа серед вовків». Тарас Шевченко високо цінував творчість Верне. У листі до Б. Залеського, що датується орієнтовно вереснемлистопадом 1853, Шевченко назвав Верне, Ф.-В.-Е. Делакруа і П. Делароша як представників «нової французької школи» і радив зробити фотокопії з естампів їхніх творів.

Біографія[ред. | ред. код]

Син Шарля Верне, навчався у батька. Зробив блискучу кар'єру художника і дипломата, належав до політичної еліти країни як при Наполеоні Бонапарті, так і під час Реставрації Бурбонів. Був директором Французької академії в Римі (1829—1835). Побував разом з французькою армією в Алжирі (1833), в 1836 і 1842—1843 роках відвідав з дипломатичними дорученнями Російську імперію, де написав кілька картин на замовлення царського двору.

Здобув широку популярність як автор патетичних батальних полотен (у тому числі величезних композицій — Взяття Танжера, картини боїв: при Фрідланді, Єні, Ваграмі і Фонтенуа та ін. — створених у 1830-ті і 1850-ті роки на замовлення Луї Філіпа і Наполеона III, що зберігаються у Версалі).

Любив малювати люті сутички і бурхливі краєвиди, нерідко поєднуючи їх в єдиному образі (Битва на морі, 1825). Відчував потяг до гостродраматичної екзотики (Мазепа, переслідуваний вовками, 1826—1827, Музей Кальве, Авіньйон). Його північноафриканські мотиви зробили великий вплив на розвиток орієнталізму. Виступав також як майстер монументально-декоративного живопису (плафон в залі єгипетських старожитностей у Луврі, 1827; тощо) і портретист (Б. Торвальдсен, 1835, Музей Торвальдсена, Копенгаген).

Цікаві факти[ред. | ред. код]

Обрані твори (неповний перелік)[ред. | ред. код]

  • «Автопортрет»
  • «Перегони вільних коней на карнавалі в Римі», 1820 р., Музей мистецтва Метрополітен
  • «Баталія при Жемалле», 1821 р.
  • «Баталія при Ханау», 1824 р.
  • «Мазепа серед вовків», 1826 р.
  • «Баталія при Вальмі», 1826 р., Національна галерея (Лондон)
  • «Польський Прометей (картина)», 1831 р. Польська бібліотека, Париж
  • «Вояки папи римського атакують італійських грабіжників», 1831 р., Художній музей Волтерс
  • «Полювання у Понтійських болотах під Римом», 1833 р. Національна галерея мистецтва, Вашингтон, США
  • «Принц Джонвілл примає рапорт від корабельного лейтенанта» (експедиція у Мексику у 1838 році), палац Версаль.
  • «Барикада на вулиці Суффло в Парижі 24 червня 1848 р.» (Епізод буржуазної революції 1848 року)
  • «Баталія при Альме»

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.

Посилання[ред. | ред. код]