Вернер Файманн
| Вернер Файманн | |
|---|---|
| нім. Werner Faymann | |
 Werner Faymann | |
 12 Федеральний канцлер Австрії | |
| 2 грудня 2008 — 9 травня 2016 | |
| Попередник | Альфред Гузенбауер |
| Наступник | Райнгольд Міттерленер (в.о.) |
| Народився | 4 травня 1960 (63 роки) Відень, Австрія |
| Відомий як | політик, Q1772968, таксист, консультант |
| Місце роботи | Федеральний уряд Австрії і Zentralsparkasse der Gemeinde Wiend[1] |
| Країна | Австрія |
| Alma mater | Віденський університет і Q73773881?[2][3] |
| Політична партія | Соціал-демократична партія Австрії |
| У шлюбі з | Martina Ludwig-Faymannd |
| Релігія | католицтво |
| Підпис |  |
| werner-faymann.at | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Вернер Файманн (нім. Werner Faymann, 4 травня 1960, Відень, Австрія) — австрійський політичний діяч, 12 Федеральний канцлер Австрії (2008—2016).
Дитинство і юність[ред. | ред. код]
Під час навчання в гімназії Відня — Henriettenplatz Файман приєднався до соціалістичної молоді і увійшов до партії СДПА. Після закінчення гімназії в 1981 він очолив соціалістичну молодь Відня. У цій якості він брав участь в 1983 році в організації демонстрації проти візиту Папи Римського Івана Павла II до Австрії.
Політична кар'єра[ред. | ред. код]
Вернер навчався на юридичному факультеті Віденського університету, проте він залишив університет, не закінчивши навчання. Він працював консультантом банку Zentralsparkasse. Файман з 1985 по 1994 займав пост члена Віденської Асамблеї і Муніципального Ради.
У 1988—1994 був керівним директором і головою Асоціації віденських орендарів. У 1994 році Файман очолив виконавчу міську раду із питань житлового будівництва. Він був віцепрезидентом Віденського бізнес агентства (VBA). З 1996 року він був головою міської ради Відня із питань ремонту житла, житлового будівництва та міського господарства.
На посаді міністра та канцлера Австрії[ред. | ред. код]
Міністр транспорту, інновацій і технологій в кабінеті міністрів канцлера Альфреда Гузенбауера в січні 2007 — грудні 2008. 16 червня 2008 став головою Соціал-демократичної партії Австрії. 7 липня 2008 року Файман обраний партією СДПА провідним кандидатом на виборах до Національної ради. На виборах, які відбулися 23 листопада 2008 року, Файман очолив коаліцію СДПА і АНП. Його обрано Канцлером Австрії і вступив на посаду в грудні 2008 року.
Як керівник партії, що отримала більшість голосів під час виборів до австрійського парламенту, що відбулися 28 вересня 2008 року, був уповноважений президентом країни Хайнцем Фішером 8 жовтня 2008 року сформувати новий уряд Австрії. 24 листопада 2008 року лідери Соціал-демократичної партії Австрії і Австрійської народної партії домовилися про створення великої коаліції з двох партій, обравши кандидатуру Вернера Файмана на пост канцлера Австрії.
У перші місяці свого перебування на посту канцлера він мав на землях Каринтії, Зальцбурзі та Верхньої Австрії і низький рейтинг на свою підтримку з опитувань населення. Експерти говорили що соціал-демократична партія під його керівництвом знаходиться в кризі. У 2010 році Файман оголосив про проведення референдуму щодо введення податку.
Після аварії на станції Фукусіма він оголосив про допомогу. Хоча Файману вдалося відзначитися в областях економіки, в інших він не зміг добитися прогресу. Наприклад, Палата представників, часто критикує його за відсутність рішучості та жорсткості стосовно закону про імміграцію.
Брав участь у конференції Більдербергського клубу в 2009. У 2011 також було заплановано його участь у заходах клубу, що о не раз було негативом для парламентського розслідування.
Особисте життя[ред. | ред. код]
Одружений з 2001, його дружина — член парламенту Мартіна Людвіга Файман. Вернер має двох дочок, одна від його першого шлюбу.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Faymann W. Werner Faymann, Biographie / за ред. Österreichisches Parlament — 2009.
- ↑ Wien Geschichte Wiki — Wien: 2014.
- ↑ Die Presse / Hrsg.: R. Nowak — Wien: Die Presse Verlags-Gesellschaft, 1848.
Посилання[ред. | ред. код]
- Рудько С. О. Зовнішня політика країн Західної Європи в постбіполярний період: навчально-методичний посібник із курсу / С. О. Рудько. — Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2012. — 412 с.
- Ernst Hofbauer: Faymann. Der Kanzler im Zwielicht. Zur Zeit W3, Wien 2012, ISBN 978-3-900052-20-1.
- Curriculum Vitae of Werner Faymann. Federal Chancellery of Austria. Архів оригіналу за 14 березня 2009. Процитовано 11 березня 2009.
- New Austrian government takes office. International Herald Tribune. Associated Press. 2 грудня 2008. Архів оригіналу за 14 березня 2009. Процитовано 11 березня 2009.
- SPÖ-Brief im Wortlaut: Volksabstimmung für neuen EU-Vertrag[недоступне посилання з березня 2019]
| |||||||||||||
|
