Веремієнко Андрій Костянтинович
| Веремієнко Андрій Костянтинович | |
|---|---|
 Лейтенант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 17 вересня 1974 Миколаївка |
| Смерть | 6 серпня 2023 (48 років) Старомайорське |
| Громадянство |  Україна |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2022-2023 |
| Вид ЗС | Сили ТрО |
| Рід військ |  Збройні сили |
| Формування | |
| Війни / битви | російсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Андрі́й Костянти́нович Вереміє́нко (17 вересня 1974 с. Миколаївка, Борзнянський район, Чернігівська область — 6 серпня 2023, поблизу с. Старомайорське, Донецька область) — лейтенант, командир роти 128-ої окремої бригади територіальной оборони «Дике поле», учасник АТО, учасник російсько-української війни, кавалер ордену Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (2025).
Андрій Веремієнко народився 17 вересня 1974 року у селі Миколаївка Борзнянського району Чернігівської області. Навчався у Миколаївській та Шаповалівській середніх школах.
З 1992 року навчався у Чернігівському державному педагогічному інституті ім. Т. Г. Шевченка за спеціальністю «фізична культура». Після здобуття вищої освіти у 1996 році вступив на строкову військову службу[1].
По закінченні служби в армії працював на різних роботах, як в Україні, так і за кордоном. Зокрема, працював у 23-му інтернаті м. Києва, структурі Міністерства оборони.
Був активним учасником двох Майданів. Брав участь у Революції Гідності, перебував у наметі Чернігівського земляцтва[2]. Військову підготовку отримав у Першій Київській сотні ОУН імені Євгена Коновальця.
У 2014 році з Майдану добровольцем поїхав на схід України. Спершу в складі батальйону «Азов», а потім — 24 окремого штурмового батальйону «Айдар» та у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. Воював під Луганськом. Мав позивний Монах[3].
З початком широкомасштабного російського вторгнення в Україну, наприкінці лютого 2022 року, Андрій повернувся з-за кордону, де мешкав на той час, вдруге вдів військову форму й відправився на фронт.
6 серпня 2023 року Андрій Веремієнко загинув у Донецькій області на південно-західному напрямку поблизу села Старомайорське.
17 серпня 2023 року на богослужінні у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі та на Майдані Незалежності попрощалися з Андрієм Веремієнко.
Поховали Андрія Костянтиновича Веремієнка на Алеї Героїв на Лук'янівському кладовищі у Києві.
Указом Президента України від 20 січня 2025 року № 55 «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілосності України, самовіддане виконання військового обов'язку» Веремієнко Андрій Костянтинович посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня[4].
- ↑ Shcherbina, Natalia (8 серпня 2023). На війні загинув Захисник із Чернігівщини. ЧЕline | (рос.). Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Постаті московсько-української війни: Монах » СУРМА. СУРМА (укр.). Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Дурова, Дар'я (8 серпня 2023). "Дбав про інших більше, ніж про себе": у боях за Україну загинув командир роти з позивним "Монах". Фото. WAR OBOZREVATEL (укр.). Процитовано 30 січня 2025.
- ↑ Указ президента України №55/2025 — Офіційне інтернет-представництво Президента України. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua) . Процитовано 30 січня 2025.
 | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |