Вацлав II
| Вацлав II чеськ. Václav II. | ||
 | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1283 — 1305 | ||
| Коронація: | 2 червня 1297 | |
| Попередник: | Оттокар II | |
| Наступник: | Вацлав III | |
| ||
| 1291 — 1300 | ||
| Попередник: | Пшемисл II | |
| Наступник: | Владислав I Локетек | |
| ||
| 1300 — 1305 | ||
| Попередник: | Пшемисл II | |
| Наступник: | Вацлав III | |
| Народження: | 27 вересня 1271 Прага | |
| Смерть: | 21 червня 1305 (33 роки) Прага | |
| Причина смерті: | туберкульоз | |
| Поховання: | Собор святого Віта, Прага, Чехія | |
| Рід: | Пржемисловичі | |
| Батько: | Пржемисл Отакар II | |
| Мати: | Кунегунда Ростиславна | |
| Шлюб: | фон Габсбург Єлизавета Рикса | |
| Діти: | Оттокар, Вацлав, Агнеса, Анна, Єлизавета, Юдита I, Іоанн I (Ян I), Іоанн II (Ян II), Маргарита, Юдита II; Агнеса II | |
Вацлав II або Венцесла́в II (лат. Wenceslaus II; 27 вересня 1271 — 21 червня 1305) — король Богемії (1283—1305) і Польщі (1300—1305). Князь краківський (1290—1305). Представник чеської династії Пржемисловичів. Син богемського короля Оттокара ІІ і галицької князівни Кунегунди, доньки галицького князя Ростислава Михайловича. Першим запровадив збірку законів, що стосувалися гірничої справи. Здійснив грошову реформу, розпочавши бити знаменитий празький гріш. Намагався заснувати у Празі університет. У правління Вацлава II Богемія була однією з найбільших та наймогутніших європейських держав.
Імена[ред. | ред. код]
- Венцеслав (лат. Wenczeslaus, Venceslaus, нім. Wentzlaw, Wenczlaw, Wentzslau) — офіційно у тогочасних документах.
- Вацлав (чеськ. Václav, ст.-чес. Waczlaw; пол. Wacław) — у чеській історіографії та чеських тогочасних документах.
- Венцель (нім. Wenzel, угор. Vencel) — у німецькій історіографії[1][2].
- В'ячеслав — український варіант імені.
- Венцеслав ІІ Богемський (лат. Venceslaus de Bohemia), Вацлав ІІ Чеський (чеськ. Václav II Czeski, пол. Wacław II Czeski ), Венцель ІІ Богемський (нім. Wenzel von Böhmen) — за номером правління, а також країною походження і правління.
Біографія[ред. | ред. код]
Став королем в семирічному віці після смерті батька Пржемисла Отакара II. Між родичами виникла суперечка, хто буде виховувати королевича. Переміг маркграф Брандербургу Оттон Довгий. Опікун скористався зі свого положення, і країну 5 років займали бранденбурзькі війська. Через неприйняття засилля іноземців місцева знать згуртувалася та викупила Вацлава з фактичного полону. Один з достойників Завіша фон Фанкельштейн одружився з Кунегундою, вдовою Пржемисла Отакара ІІ. Він зайняв пост регента і фактично правив державою. Пізніше його супротивники, в тому числі й зять Вацлава, король Німеччини Рудольф I Габсбург добилися арешту Завіші, якому пізніше стяли голову під замком Глубока-на-Влтаві.
У 1291-1292 Вацлав ІІ захопив Малопольщу. Пізніше група великопольських сановників запросила його на престол. Після одруження з дочкою Пшемислава II, Вацлав зміцнив своє становище й у Великій Польщі. У 1300 році його коронували як польського короля у Гнезно. Здобувши дві головні провінції держави П'ястів, Вацлав II розпочав змагання за посилення свого впливу на інші польські терени.
1301 року Вацлав ІІ добився для свого сина корони святого Стефана і зробив його королем Угорщини.
Під час виборів імператора Священної Римської імперії старався отримати якомога більше вигод зі свого виборчого права (король Чехії був одним з курфюрстів імперії). Виторгував собі Егером та деякі землі в Мейсені. Альбрехт І після свого обрання був невдоволений зростанням могутності чеського короля і врешті оголосив йому війну, однак програв битву при Куттенберзі в 1304 році. Наступного року війна продовжилася. Однак у тому ж 1305 року, Вацлав раптово і передчасно помер від сухот у віці неповних 34 років.
Гірниче право[ред. | ред. код]
Наприкінці XIII століття поруч з містом Кутна Гора були знайдені багатющі родовища срібла. Населення міста, що займалося його видобутком, різко зросло. Для організації, підтримки та розвитку гірничої справи Вацлав ІІ в 1300 році видав перший у Європі збірник гірничого права — «Гірничий кодекс» (лат. Ius regale montanorum). Цей прогресивний як на ті часи документ закладав основи усієї гірничої справи. Згідно з ним король мав право на мінеральну сировину на будь-якій ділянці і, відповідно, міг давати дозволи на відкриття копалень. Завдяки чиновникам король наглядав за видобутком і збирав свою частку, що називали урбурою.
Празький грош[ред. | ред. код]
В 1300 році король чеський та польський Вацлав II розпочав карбувати нову монету типу грош та заборонив вільний обіг срібла. Нова монета згодом отримала назву празький грош. Монетний двір розташовувався в Кутній Горі, де гроші штампували до 1547 року. Вага монети була близько 3,78 грамів майже чистого срібла 933 проби. Окрім Чехії та Польщі, празький грош ходив в Німеччині, Австрії, Литві та Русі.
На аверсі гроша була корона в подвійній круговій легенді WENCEZLAVS SECVNDVS та DEI GRATIA REX BOEMIE. На реверсі — чеський лев та легенда GROSSI PRAGENSES. Назва походить не від місця виготовлення, Кутної Гори, а від празької гривні, яку брали за основу для реформи Вацлава II.
Хоч поширена думка про те, що празький грош наслідує французький турський грош, але їх подібність скоріш історична, аніж є результатом зумисного копіювання.
Сім'я[ред. | ред. код]
Першою дружиною Вацлава ІІ була Юдита Габсбург (1271—1297) — донька короля Німеччини Рудольфа І Габсбурга і Гертруди фон Гогенберг. Заручення відбулось 1279 року, а шлюб 1285-го, після чого Рудольф І забрав її з собою через зв'язок королеви-вдови Кунегунди з Завішою фон Фалькенштайном. Протягом 10 років Ґута народила 10 дітей, зокрема близнят. Запланована на 1287 рік коронація подружжя у Празі відбулась 1297 року, після чого королева Юдита померла через два тижні.
- Оттокар (травень 1288—листопад 1288)
- Вацлав III (1289—1306) — король угорський в 1301–1305 роках (під іменем Ласло V), король чеський у 1305–1306 роках, король польський (некоронований) у 1305—1306 роках.
- Агнеса (1289—1296) — видана за Рупрехта з Нассау
- Анна (1290—1313) — видана за Генриха VI графа Тиролю, герцога Каринтії і Крайни, короля Чехії, титулярного короля Польщі.
- Єлизавета (1292—1330) — видана за Яна I Сліпого, короля Богемії, титулярного короля Польщі
- Юдита I (1293—1294)
- Іоанн I (лютий 1294 — березень 1294)
- Іоанн II (березень 1295 — грудень1296)
- Маргарита (1296—1322) — видана за сілезького князя Болеслава ІІІ Марнотратного
- Юдита II (травень 1297)
Другою дружиною стала Рикса (1288—1335), донька великопольського князя Пшемисла ІІ і Рикси Шведської. Шлюб і заразом коронація відбувся у травні 1303 року в Празі, де вона взяла ім'я Єлизавета. У нетривалому шлюбі народилась донька Агнеса (1305–1336) — видана 1316 року за князя Генріха І Яворського.
Примітки[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
- Jones, Michael (1995). The New Cambridge Medieval History: Volume 6, р.1300-1415. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 978-0521362900. (англ.)
- Pokračovatelé Kosmovi. Příprava vydání Marie Bláhová, Zdeněk Fiala; překlad Karel Hrdina, Václav Vladivoj Tomek, Marie Bláhová. Praha: Svoboda, 1974. 251 s. (чес.)
- Příběhy krále Přemysla Otakara II. ; Zlá léta po smrti krále Přemysla Otakara II. : Dva současné letopisy. Příprava vydání Rudolf Holinka; překlad Karel Hrdina. Praha: Vyšehrad, 1947. 95 s. (чес.)
- Zbraslavská kronika. Příprava vydání Zdeněk Fiala; překlad František Heřmanský, Rudolf Mertlík. Praha: Svoboda, 1976. 597 s. (чес.)
- ANTONÍN, Robert. Hnězdenská korunovace krále Václava II. Časopis Matice moravské. 2004, roč. 123, s. 337—365. ISSN 0323-052X (чес.)
- Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.
- Вацлав II // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Посилання[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вацлав II
| Попередник Пржемисл Отакар II |  | Король Богемії 1278-1305 | | Наступник Вацлав III |
| Попередник Пшемисл II |  | Король Польщі 1300-1305 | | Наступник Вацлав III |
|
