Величка (місто)
| Величка Wieliczka | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 49°59′ пн. ш. 20°03′ сх. д. / 49.983° пн. ш. 20.050° сх. д. | |||||
| Країна |  Польща | ||||
| Регіон | Малопольське воєводство | ||||
| Столиця для | Велицький повіт (повіт Польщі) | ||||
| Засновано | 1124 | ||||
| Магдебурзьке право | 1290 | ||||
| Площа | 13,41 км² | ||||
| Населення | 20559 (2011)[1] | ||||
| · густота | 1439 осіб/км² | ||||
| Висота НРМ | 261 м[2] | ||||
| Міста-побратими | Бергкамен, Сент-Андре-ле-Лілль, Сесто-Фьорентіно, Litoveld | ||||
| Телефонний код | (48) 12 | ||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | ||||
| Номери автомобілів | KWI | ||||
| GeoNames | 755889 | ||||
| OSM | ↑2662713 ·R (Ґміна Величка) | ||||
| SIMC | 0952232 | ||||
| Поштові індекси | 32-020 | ||||
| Міська влада | |||||
| Вебсайт | wieliczka.gmina.pl | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
| | |||||
| | |||||
 Величка у Вікісховищі | |||||
Вели́чка (пол. Wieliczka, Вєлічка)— місто поблизу Кракова. Населення 19 300 (1.01.2008). Місцеві соляні копальні і торжище солі при них вперше згадані уже в 1124 р.
Географія[ред. | ред. код]
Клімат[ред. | ред. код]
| Клімат Велички | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −0,1 | 2,1 | 7,1 | 13,5 | 18,7 | 21,6 | 23,0 | 22,8 | 18,8 | 13,8 | 6,8 | 1,8 | 12,5 |
| Середня температура, °C | −3,3 | −1,6 | 2,4 | 7,9 | 13,1 | 16,2 | 17,5 | 16,9 | 13,1 | 8,3 | 3,2 | −1 | 7,7 |
| Середній мінімум, °C | −6,7 | −4,8 | −1,3 | 3,0 | 7,6 | 10,8 | 12,2 | 11,8 | 8,6 | 4,2 | 0,2 | −4 | 3,5 |
| Днів з опадами | 8 | 7 | 7 | 8 | 10 | 11 | 10 | 9 | 8 | 7 | 9 | 10 | 104 |
| Джерело: www.yr.no | |||||||||||||
Історія[ред. | ред. код]
Перші виявлені сліди солеваріння датуються 9 століттям. Саме тоді були засновані перші солеварні, які видобували ропу з джерел. Першими поселенцями, ймовірно, були представники кельтських племен. Згодом їх витіснило слов'янське населення. Значення шахтарського поселення зросло після того, як Казимир Відновитель переніс столицю Польщі з Гнезно до Кракова. Солеварні приносили великий дохід, який був необхідний князю для утримання двору з дружиною та відбудови зруйнованої країни.
Систематичний розвиток шахтарського поселення зупинила татарська навала, яка зруйнувала Краків та околиці. З середини 13 століття виробництво солі у Величці полягало у виварюванні соляного порошку з солоної води. Однак, внаслідок надмірної експлуатації, соляні джерела почали вичерпуватися, і тому почалося поглиблення джерел, або колодязів. У 1252 році були відкриті поклади кам'яної солі, і відтоді сіль почали видобувати глибинним способом. У 1289 році Генрик Праведний, тодішній володар Краківської землі, видав документ, що дозволяв братам Єську та Ізинбольду заснувати місто у Величці за франкським правом. У 1290 році князь Пшемисл II надав Величці міські права.
Наприкінці 13 століття було також засновано Краківську солеварню, до складу якої входили солеварні та пивоварні заводи у Величці та Бохні. Лише у 14 столітті Жупи (Краківська солеварня) забезпечувала третину доходів державної скарбниці.
У 1311 році, за часів правління Владислава I, виконуючий обов'язки старости Герлах фон Кульпен приєднався до повстання старости Альберта. Після придушення повстання староста втік до Сілезії, де продовжував виконувати обов'язки адміністратора Велічки. У попередні роки у Величці оселилися німецькі шахтарі. Це призвело до того, що латинська мова була витіснена німецькою. Після поразки повстання король відчув зростаючу загрозу германізації і відновив латинську мову. За часів правління Казимира Великого місто переживало стрімкий розвиток. Навколо Велички були збудовані мури, Жупний замок, продовжувала розвиватись економіка. Миколай Вєжинек заснував лікарню та притулок для бездомних.
Демографія[ред. | ред. код]
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 9840 | 2064 | 6639 | 1137 |
| Жінки | 10719 | 1845 | 6336 | 2538 |
| Разом | 20559 | 3909 | 12975 | 3675 |
Відомі люди[ред. | ред. код]
Народились[ред. | ред. код]
- Марцін Ґолінський — хронікар та міщанин Казімєжа,[4] на праці якого посилався Михайло Грушевський[5]
Старости[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ https://dateandtime.info/citycoordinates.php?id=755889
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ Janina Bieniarzówna. Goliński marcin (1608—1673) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959—1960. — t. VIII. — S. 226—227. (пол.)
- ↑ М. Грушевський. Історія України-Руси. — Т. VIII-3. — С. 168.
Джерела[ред. | ред. код]
- Wieliczka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1893. — Т. XIII. — S. 319. (пол.) — S. 319–328. (пол.)
| |||||||||||
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |