Великодня радість. Писанка (срібна монета)

Великодня радість. Писанка  Україна
Номінал	10 гривень
Маса	31,1 г
Гурт	секторальне рифлення
Метал	срібло 999 проби, позолота
Роки карбування	2025
Аверс
Реверс

Велико́дня ра́дість. Пи́санка — срібна пам'ятна монета номіналом 10 гривень, введена в обіг 17 квітня 2025 року на підставі рішення Правління Національного банку України^[1][2][3].

Присвячена писанці — яскравому взірцю української традиційної художньої творчості, яка має свої специфічні орнаментальні мотиви і кольорову гамму в кожному етнографічному регіоні України. Писанкарство — важливий елемент національної ідентичності й збереження традицій^[2]. 3 грудня 2024 року, на 19-ій сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань нематеріальної культурної спадщини, в столиці Парагваю місті Асунсьйон, писанку як українську традицію й мистецтво оздоблення включено до Представницького списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини людства^[4][5].

Монета випущена у формі писанки (овоїда) й оздоблена локальною позолотою та емаллю. У нестандартній формі випускали також квадратні монети «Енеїда» (2021) і «Цифрова держава» (2024), ромбовидні «Пектораль» (2019) і «Козацькі клейноди» (2021), шестигранні «До 100-річчя Національної академії наук України» (2018), у формі дзвоника «Щедрик — колядка дзвонів» (2023).

На аверсі монети зображене дерево життя^[6] у формі дуба, символу Всесвіту, сили, захисту, довголіття та мужності. Дерево поділено на три рівні — світи, кожен із 12 писанками, уособленням 12-річного циклу із притаманними йому символами.

Угорі — небесний світ: тут зображено берегиню (богиню-захисницю), над якою стилізована квітка — знак душі. Поруч — сонце як джерело життя, зірка-ружа як символ розвитку та добробуту, бджола — уособлення плодючості, птах — дух предків і безсмертя.

Стовбур дерева символізує земний світ: тут — олень, пов'язаний зі світлом і знаннями, кінь — сила й рух, баран — творча енергія.

Коріння показує підземний світ і воду: тут відтворено змія-охоронця домашнього вогнища (у формі сигми S), оберіг із поєднанням різних знаків (хреста, ромба, сварги, рогів барана й крапок), рибу — як образ родючості й християнства, а також хвилі — символ безперервності життя.

Навколо дерева — рамка із трикутників, яка символізує єдність трьох світів (небо, земля, вода) і водночас — гармонію та божественну трійцю.

Угорі монети зазначено напис УКРАЇНА, по боках — номінал 10 (ліворуч) і ₴, графічний символ гривні (праворуч). На стовбурі дерева — малий Державний Герб України; під гілками — логотип Банкнотно-монетного двору НБУ, а також маса монети в чистоті «31,1» грам і позначення металу та проби «Ag 925»^[2][5].

Реверс монети прикрашає традиційна писанка з Одещини, яку називають «Сорокопуть» або «Козачі левади»^[7]. Вона має складні орнаменти з глибоким символізмом: сварга — давній знак сонця й добра; хрести — уособлення тривимірного Всесвіту; драбинки — шлях до духовного піднесення; сонце — джерело життя. Дві сварги, накладені під кутом, створюють ефект постійного руху, підсилений колом у центрі — символом космосу та вічності. Елемент оздоблення — емаль, позолота. Кольорове поєднання зеленого, чорного і жовтого додає композиції енергії та сили^[2].

Художниця: Олександра Кучинська^[5].

Монету виставили на продаж через півтора місяці після введення в обіг. 27 травня 2025 року інтернет-магазин нумізматичної продукції НБУ здійснив реалізацію монети у кількості 2500 штук. Вартість становила 5798 гривень (139,4 долара)^[3]. За повідомленнями нумізматів, торги тривали дві хвилини^[8].

• Українська писанка (монета)
• Українська писанка (срібна монета)
• Список ювілейних та пам'ятних монет України з недорогоцінних металів
• Список ювілейних та пам'ятних монет України з дорогоцінних металів

• Ераст Біняшевський. Козачі левади. Традиційні писанки з Одещини // Українські Писанки. — К. : Мистецтво, 1968.