Велике герцогство Познанське
| Велике герцогство Познанське | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 Прапор  Герб | |||||||||
.svg) | |||||||||
| Столиця | Познань 52°24′ пн. ш. 16°55′ сх. д.H G O | ||||||||
| Форма правління | абсолютна монархія | ||||||||
| Великий герцог | |||||||||
| Фрідріх-Вільгельм III | |||||||||
| Фрідріх Вільгельм IV | |||||||||
| Губернатор | |||||||||
| Антоній Радзивілл | |||||||||
| Едуард фон Флотвелл | |||||||||
| Адольф фон Арнім-Бойтценбург | |||||||||
| Законодавчий орган | Сейм | ||||||||
| Історія | |||||||||
• Віденський конгрес | 9 липня | ||||||||
• Великопольське повстання (1848) | 9 травня, 1848 | ||||||||
| 28 червня | |||||||||
| Площа | |||||||||
• 1848 | 28 951 км2 | ||||||||
| Населення | |||||||||
• 1848 | 1 350 000 осіб | ||||||||
| 46,6 осіб/км² | |||||||||
| |||||||||
 Вікісховище має мультимедійні даніза темою: Велике герцогство Познанське | |||||||||
Велике герцогство Познанське (нім. Großherzogtum Posen) — у 1815—1848 роках герцогство з центром у Познані у складі Прусського королівства. Замінене провінцією Познань відповідно до Прусської конституції 5 грудня 1848. Польська назва — Велике князівство Познанське (пол. Wielkie Księstwo Poznańskie)
Частина Королівства Польщі значною мірою збігалася з теренами Великопольщі.
Королівство Пруссії східні території отримало під час поділів Польщі; під час першого поділу (1772) Пруссія отримала лише Район Нотець, край уздовж річки Нотець (нім. Netze). Пруссія додала деяку частину під час другого поділу в 1793.
Край був спочатку підпорядкований провінції Південна Пруссія. Поляки були спочатку союзниками Наполеона І в Центральній Європі, беручи участь у Великопольському повстанні у 1806 і забезпечуючи солдатами його кампанію. Після поразки Пруссії від Франції було утворено Варшавське герцогство відповідно до Тільзитського договору у 1807.
Згідно з рішеннями Віденського конгресу, Познань була повернута Пруссії, стаючи Великим князівством Познанським — номінально автономною провінцією під владою Гогенцоллернів з правами «вільного розвитку польської нації, культури і мови», бувши у складі Німецького союзу. В цей час місто Познань було адміністративним центром і аудієнцією «Принца Антонія Радзевільського Познанського».
З початку прусського поглинання краю розпочалися дискримінація і репресії проти поляків, у вигляді зменшення їхнього доступу до освіти і судової системи. Прусські посадові особи запроваджували германізацію як прогрес вищої культури над нижчою. В результаті на місцевому рівні розпочата дискримінація поляків. Після 1824 спроба германізації шкільної системи була прискорена й уряд відмовився відкрити польський університет у Познані. Польські політики виступили з протестами проти політики Пруссії і була заснована патріотична таємна організація Towarzystwo Kosynieryw (Спілка Косарів). Патріотична діяльність поляків знайшла відгук у Берліні, де підтримувалися зв'язки поляків з прусських частин Польщі з поляками російського Царства Польського.[1]
Поляки Великого князівства суттєво підтримали Польське повстання в 1830 у межах Царства Польського проти Російської імперії, згодом прусська адміністрація під головуванням оберпрезидента Едварда Генріха фон Флотвелла ввела систему репресій проти поляків. Він почав виганяти поляків з адміністрації, намагався ослабити польське дворянство, купуючи його землі, і після 1832 р. роль польської мови в освіті була значно зменшена.
Протягом революції 1848 Франкфуртські національні збори зробили спробу поділити герцогство на дві частини: провінцію Познань, яка мала бути надана німцям і анексована недавно створеною Німецькою імперією, та провінцію Гнезно, яка була б надана полякам і мала бути за межами Німеччини, але через протест польських парламентарів ці плани зазнали невдачі й цілісність герцогства була збережена.
9 лютого 1849 після скасування гарантій прусська адміністрація перейменувала герцогство у Провінцію Познань. Але прусські королі аж по Вільгельма II мали титул «Великого герцога Познанського» до 1918.
Край мав площу 28 951 км² і складався з територій історичної провінції Великопольща, охоплював західні частини Варшавського герцогства (департаменти Познанський, Бидгощський, частину Каліського), які були віддані Пруссії за рішенням Віденського конгресу (1815) з міжнародною гарантією самоврядування і вільним розвитком польської нації.
- 776 000 (1815)
- 820 000 (1816)
- 1 350 000 (1849)
- 2 100 000 (1910)
- ↑ «Lands of Partitioned Poland 1795—1918»Piotr Stefan Wandycz Washington University Press 1974
- Robert Alvis, Religion and the Rise of Nationalism: A Profile of an East-Central European City, Syracuse 2005
- Gazeta Wielkiego Księstwa Poznańskiego
- Konstanty Kościnski, Przewodnik pod Poznaniu i Wielkim Księstwie Poznańskiem, Poznań 1909
- T. Dohnalowa, Z dziejów postępu technicznego w Wielkopolsce w pierwszej połowie XIX wieku, in: S.Kubiak, L.Trzeciakowski (ed.), Rola Wielkopolski w dziejach narodu polskiego
- F. Genzen, Z.Grot, F.Paprocki, Zabór pruski w Powstaniu Styczniowym. Materiały i dokumenty, Wrocław-Warszawa-Kraków 1968
- B. Grześ, J.Kozłowski, A.Kramarski, Niemcy w Poznańskiem wobec polityki germanizacyjnej 1815—1920, Poznań 1976
- Witold Jakóbczyk, Przetrwać nad Wartą 1815—1914. Dzieje narodu i państwa polskiego, vol. III-55, Krajowa Agencja Wydawnicza, Warszawa 1989
- Witold Jakóbczyk (ed.), Studia nad dziejami Wielkopolski w XIX w., vol.I-III, Poznań 1951—1967
- Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolanie XIX w., Poznań 1969
- Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolska. Wybór źródeł, t. I 1815—1850, Wrocław 1952
- Witold Jakóbczyk (ed.), Wielkopolska. Wybór źródeł, t. II 1851—1914, Wrocław 1954
- T. Klanowski, Germanizacja gimnazjów w Wielkim Księstwie Poznańskim i opór młodzieży polskiej w latach 1870—1814, Poznań 1962
- Czesław Łuczak, Życie społeczno-gospodarcze w Poznaniu 1815—1918, Poznań 1965
- K. Malinowski (ed.), X wieków Poznania, Poznań-Warszawa 1956
- Witold Molik, Kształtowanie się inteligencji wielkopolskiej w Wielkim Księstwie Poznańskim 1840—1870, Warszawa-Poznań 1979
- F. Paprocki, Wielkie Księstwo Poznańskie w okresie rządów Flottwella (1830—1842), Poznań 1970
- L. Plater, Opisanie historyczno-statystyczne Wielkiego Księstwa Poznańskiego, wyd. J. N. Bobrowicz, Lipsk 1846
- B. Pleśniarski, Poglądy Wielkopolan na sprawy wychowawcze i oświatowe w świetle prasy Księstwa Poznańskiego 1814—1847,
- A. Skałkowski, Bazar Poznański. Zarys stuletnich dziejów (1838—1938), Poznań 1938
- L. Słowiński, Nie damy pogrześć mowy. Wizerunki pedagogów poznańskich XIX wieku, Poznań 1982
- J. Stoiński, Szkolnictwo średnie w Wielkim Księstwie Poznańskim w I połowie XIX wieku (1815—1850), Poznań 1972
- J. Topolski (ed.), Wielkopolska przez wieki, Poznań 1973
- S. Truchim, Geneza szkół realnych w Wielkim Księstwie Poznańskim, Warszawa 1936
- S. Truchim, Historia szkolnictwa i oświaty polskiej w Wielkim Księstwie Poznańskim 1815—1915, Łódź 1967
- Lech Trzeciakowski, Kulturkampf w zaborze pruskim, Poznań 1970
- Lech Trzeciakowski, Pod pruskim zaborem 1850—1914, Warszawa 1973
- Lech Trzeciakowski, Walka o polskość miast Poznańskiego na przełomie XIX i XX wieku, Poznań 1964
- Lech Trzeciakowski, W dziewiętnastowiecznym Poznaniu, Poznań 1987
- Wielkopolski Słownik Biograficzny, 2nd edition, Warszawa-Poznań 1983
.svg){kind=small} Пруссія (1525–1947) | |
|---|---|
| До 1701 |
|
| Прусське королівство |
|
| Нова історія (провінції) |
|
| Після 1918 |
|