Велика жупа Винодол-Підгір'я
| Велика жупа Винодол-Підгір'я | |
|---|---|
| хорв. Velika župa Vinodol-Podgorje | |
| | |
| Адм. центр | Сень |
| Найбільше місто | Сень |
| Країна | .svg){kind=small} Хорватія |
| Частина області | Центральна Хорватія |
| Межує з: великою жупою Модруш, великою жупою Ліка-Гацька, королівством Італія | |
| Котари | 8 |
| Офіційна мова | хорватська, німецька |
| Населення | |
| - повне | |
| Площа | |
| - повна | |
| Дата заснування | 1941 |
| Дата ліквідації | 1945 |
| Великий жупан | Мирослав Сушич (хорв. Miroslav Sušić) |
| Нині є частиною: |  Хорватія |
| Реєстраційний знак | VP |
| |
| Адміністративний поділ НДХ | |
Велика жупа Винодол-Підгір'я (хорв. Velika župa Vinodol-Podgorje) — адміністративно-територіальна одиниця Незалежної Держави Хорватії (НДХ), що існувала з 16 липня 1941[1] до 8 травня 1945 року на території Хорватії. Адміністративним центром був Сень. Складалася з районів, які називалися «котари» або «котарські області» (хорв. kotarske oblasti) і збігалися в назві з їхніми адміністративними центрами[1][2]:
- Бринє (з 20 грудня 1941)
- Карлобаг (з 15 липня 1941)
- Кралєвиця (з 15 вересня 1941)
- Новий
- Паг (з 15 серпня 1941)
- Раб (з 5 липня 1944)
- Сень
- Цриквениця
Цивільною адміністрацією у великій жупі керував великий жупан (на зразок префекта), якого призначав поглавник (вождь) Анте Павелич. Великим жупаном був Мирослав Сушич.
20 травня 1944 року на цій території було оголошено надзвичайний стан. Цивільну владу замінила військова. Питання цивільного управління перейшли до командувача військ берегової ділянки Ліки. 28 березня 1945 з питань цивільного управління при командувачі було призначено керівника цивільної адміністрації.
До 5 липня 1944 р. у цю велику жупу входив і район Паг, який після того перейшов до великої жупи Сидрага-Равні-Котари.[1] Замість нього з 5 липня 1944 р. внаслідок падіння Італії до складу цієї великої жупи ввійшов район Раб.[1]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г ARHiNET — Velika župa Vinodol-Podgorje [Архівовано 14 червня 2018 у Wayback Machine.], процитовано 21 квітня 2018.
- ↑ Rajka Bućin: Prilog poznavanju institucija: zakonski okvir rada velikih župa NDH [Архівовано 20 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Arh. vjesn., god. 44 (2001.), str. 222