Ваймарський замок

Ваймарський замок
Зображення
Країна  Німеччина[1][2]
Адміністративна одиниця Веймар[1][2]
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Власник федеральна земля Німеччини
Замовник Ernest Augustus I, Duke of Saxe-Weimar-Eisenachd[2] і William, Duke of Saxe-Weimard[2]
Архітектор Johann Moritz Richterd[2] і Johann Adolf Richterd[2]
Архітектурний стиль архітектура неокласицизму
Статус спадщини пам'ятка культури[d]
Адреса Burgplatz 4, 99423 Weimar[2]
Стан збереженості знесенийd[2]
Вигляд з повітря
Сторінка інституції на Вікісховищі Schlossmuseum, Weimar
Категорія Вікісховища для інтер'єра елемента d
Мапа
Офіційний сайт
Офіційний сайт
CMNS: Ваймарський замок у Вікісховищі

Координати: 50°58′50″ пн. ш. 11°19′55″ сх. д. / 50.98060000002777770° пн. ш. 11.33220000002777894° сх. д. / 50.98060000002777770; 11.33220000002777894

Ваймарський замок (нім. Schloß Weimar) — замок у Ваймарі, Тюрингія, Німеччина. Зараз його називають «Міським замком» (нім. Stadtschloss), щоб відрізнити його від інших замків у Ваймарі та біля нього.

Історія[ред. | ред. код]

Ваймарський замок був резиденцією герцогів Саксен-Ваймар і Айзенах, його також називали замком-резиденцією (нім. Residenzschloss). Будівля розташована в північному кінці міського парку вздовж річки Ільм, Парк-на-Ільмі. Він є частиною Світова спадщина ЮНЕСКО «Класичний Ваймар».

За свою історію замок його часто знищували вогнем. Бароковий палац XVII століття з церквою, де відбувались прем'єри низки творів Йоганна Себастьяна Баха, було замінено неокласичною спорудою після пожежі 1774 року. Чотири приміщення були присвячені пам'яті поетів, які працювали у Ваймарі, Йоганну Вольфгангу фон Гете, Йоганну Готфрід Гердеру, Фрідріху Шиллеру та Крістофу Мартіну Віланду. З 1923 року в будівлі розміщувався музей Ваймарського палацу (нім. Schlossmuseum), головною окрасою якого є колекція картин XV–XVI століття та витвори мистецтва, пов'язані із Ваймаром. Тут також розташований культурний центр.

Музей[ред. | ред. код]

Будівля використовується як музей з 1923 року. У музеї представлена колекція картин 1500–1900 років, переважно пов'язаних з історією Ваймару. На першому поверсі розміщені картини епохи Відродження, зокрема роботи Лукаса Кранаха Старшого та Лукаса Кранаха Молодшого та середньовічне сакральне мистецтво, на верхньому поверсі в представницьких кімнатах експонуються картини XVIII — початку XIX століття, а на верхньому поверсі — роботи XIX століття Веймарської художньої школи та сучасне мистецтво.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б archINFORM — 1994.
  2. а б в г д е ж и Corpus of Baroque Ceiling Painting in Germany
  3. «Schlossmuseum Weimar» [Архівовано 12 серпня 2020 у Wayback Machine.] (нім.). Thuringia. Retrieved 9 June 2014.

Література[ред. | ред. код]

  • Rolf Bothe: Dichter, Fürst und Architekten. Das Weimarer Residenzschloß vom Mittelalter bis zum Anfang des 19. Jahrhunderts. Ostfildern-Ruit 2000.
  • Residenzschloss Weimar. 15 Jahre – 15 Millionen Investitionen. Die Grundsanierung in 15 Jahren durch die Stiftung Thüringer Schlösser und Gärten. Imhof-Verlag, Petersberg 2009.
  • Christian Hecht: Dichtergedächtnis und fürstliche Repräsentation. Der Westflügel des Weimarer Residenzschlosses. Architektur und Ausstattung. Ostfildern 2000.
  • Roswitha Jacobsen (Hrsg.): Residenzschlösser in Thüringen: kulturhistorische Porträts. Quartus-Verlag, Bucha 1998.
  • Willi Stubenvoll: Schlösser in Thüringen: Schlösser, Burgen, Gärten, Klöster und historische Anlagen der Stiftung Thüringer Schlösser und Gärten. Verl. Ausbildung + Wissen, Bad Homburg 1997.
  • Adolph Doebber: Das Schloss in Weimar : seine Geschichte vom Brande 1774 bis zur Wiederherstellung 1804. Fischer, Jena 1911.

Посилання[ред. | ред. код]