Вашингтонський саміт НАТО 1999
Вашингтонський саміт НАТО 1999 — 15-та зустріч на вищому рівні глав держав та голів урядів країн-членів Північноатлантичного альянсу, що проходила з 23 по 25 квітня 1999 року у Вашингтоні. Саміт відзначився прийняттям перших членів організації з числа постсоціалістичних країн (Чехія, Угорщина і Польща) та ухваленням нової Стратегічної концепції НАТО. Також у Вашингтоні були ухвалені План отримання членства, заходи з подальшого вдосконалення програми «Партнерство заради миру» та започатковані нові ініціативи з адаптації обороноздатності країн-членів до нових вимог та щодо надання нового поштовху зусиллям по обмеженню поширення зброї масового знищення.
Саміт збігся з конфліктом у Косові, де країни-члени НАТО проводили повітряну кампанію, щоб зупинити етнічні чищення і порушення прав людини з боку уряду Федеративної Республіки Югославія. Конфлікт припинився наприкінці червня 1999 року після виведення сербських сил та введення в Косово сил під проводом НАТО (KFOR).
Результати саміту[ред. | ред. код]
Декларація та комюніке[ред. | ред. код]
Всеосяжні цілі та напрями подальшого розвитку Альянсу було окреслено у двох документах загального характеру: декларації та комюніке Вашингтонського саміту. У декларації викладено загальне бачення альянсу, його основні цілі та завдання[1]. Зокрема Пункт 3 проголошує:
 | На цьому ювілейному саміті ми підтверджуємо нашу рішучість і надалі йти у напрямку досягнення цих цілей, розбудовуючи традиції довіри та співпраці, що склалися у нас протягом п'ятдесяти років. Колективна безпека залишається головною метою НАТО. Ми підтверджуємо нашу відданість справі зміцнення миру, стабільності та свободи [2] |  |
Учасники саміту також ухвалили «Комюніке», в якому описано тематики саміту та його досягнення[3].
Стратегічна концепція[ред. | ред. код]
На саміті було оновлено «Стратегічну концепцію» НАТО від 1991 року, що є основою втілення політики Альянсу. Згідно з концепцією, основна мета НАТО полягає в тому, щоб захищати свободу і безпеку всіх членів Альянсу та встановлення справедливого і сталого мирного порядку в Європі. Для досягнення мети Альянс виконує такі задання:
| |
| |
У стратегії визначено фактори ризику від яких залежить безпека країн Альянсу. Серед них:
- непевність всередині та поза межами євроатлантичного регіону, етнічні та релігійні конфлікти, територіальні суперечки, неадекватні або невдалі спроби провести реформи, порушення прав людини, розпад держав
- розповсюдження ядерної, хімічної і біологічної зброї та засобів її доставки
- глобальне розповсюдження технологій, що можуть бути використані для виробництва зброї, проведення інформаційних операцій, покликаних зруйнувати інформаційні системи Альянсу
- ширші ризики, такі, як акти тероризму, саботаж, організована злочинність і переривання постачання життєво важливих ресурсів [4]
Інші рішення та програми[ред. | ред. код]
На Саміті були також ухвалені наступні документи:
- Заява щодо становища в Косово
- План дій з розширення членства в НАТО
- Ініціатива з посилення обороноздатності
Саміт НАТО-Україна[ред. | ред. код]
Саміт НАТО-Україна, перший в історії, також проходив у Вашингтоні 24 квітня в рамках основного саміту. Керівники 19 країн-членів НАТО та Президент України Леонід Кучма обговорили завдання, які виконують Альянс та Україна, окремо та разом, по подоланню проблем, що постають перед евро-атлантичною безпекою. Основні пункти спільної декларації, оголошеної після закінчення засідання в рамках саміту:
- Глави держав та урядів знову підтвердили свою підтримку суверенітету та незалежності України, її територіальної цілісності, демократичного розвитку та економічного процвітання як ключових чинників європейської стабільності та безпеки.
- Україна підтвердила свою рішучість просуватися вперед по шляху демократичних, політичних, економічних та військово-оборонних реформ, а також продовжувати рух на шляху до своєї мети, яка полягає в інтеграції до європейських трасантлантичних структур.
- Країни-члени НАТО та Україна обмінялися думками з приводу Косовської кризи та тих підходів, яких дотримується кожна із сторін стосовно встановлення довготривалого та справедливого миру в регіоні [5].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ The Washington Declaration. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
- ↑ Путівник по Саміту НАТО у Вашингтоні : 23-25 квітня, 1999 року. - Брюссель : Офіс інформації та преси НАТО, 1999. - 119 с.
- ↑ Washington Summit Communiqu. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 3 серпня 2014.
- ↑ а б Стратегічна Концепція Альянсу
- ↑ Довідник НАТО. — Brussel: Public Diplomacy Division, 2006. — с.19-20 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 травня 2013. Процитовано 3 серпня 2014.
Джерела[ред. | ред. код]
- НАТО ревю. Вашингтонський саміт: спеціальний випуск. — Brussels: NATO Public Diplomacy Division, 1999. — 34 с. [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Путівник по Саміту НАТО у Вишингтоні : 23-25 квітня, 1999 року / Офіс інформації та преси НАТО, 1999.— 119 с.
- Довідник НАТО.— Brussel: Public Diplomacy Division, 2006.— 383 с. [Архівовано 22 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Концептуальні засади розширення НАТО: сучасний вимір / Є. Магда // Міжнародні зв'язки України: наукові пошуки та знахідки: Міжвід. зб.наук. пр. — 2009. — Вип. 18. — С. 133 [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Здобутки Вашингтонського саміту [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Література[ред. | ред. код]
- І. О. Мінгазутдінов. Вашингтонський саміт НАТО 1999 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання[ред. | ред. код]
- Декларація голів держав та урядів країн-учасниць засідання комісії НАТО-Україна на вищому рівні [Архівовано 8 серпня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
- Офіційні документи, ухвалені на Саміті НАТО у Вашингтоні [Архівовано 17 січня 2014 у Wayback Machine.](англ.)
| |||||||||||||||||||||||||
