Василь Фацієвич
| о. Василь Фацієвич | |
|---|---|
| Адміністратор Станиславівської греко-католицької єпархії (1901—1904) | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 3 грудня 1847 с. Фрага, нині Рогатинська міська громада, Івано-Франківського району, Івано-Франківської області |
| Смерть | 26 лютого 1921 (73 роки) с. Яблунів, нині Чортківський район Тернопільської області |
| Служіння в церкві | |
| Конфесія | УГКЦ |
| Рукоположення | 1871 |
| о. Василь Фацієвич | |||
|---|---|---|---|
| Посол до Галицького сейму VIII скликання | |||
| 1901 — 1907 | |||
| Монарх | Франц Йосиф I | ||
| Посол до Галицького сейму VII скликання | |||
| 1895 — 1901 | |||
| Монарх | Франц Йосиф I | ||
| Народився | 3 грудня 1847  Фрага, Бережанський округ, Королівство Галичини та Володимирії, Австрійська імперія | ||
| Помер | 26 лютого 1921 (73 роки) Яблунів, Гусятинський район, Тернопільська область, СРСР | ||
| Відомий як | політик, католицький священник | ||
| Національність | українець | ||
| Батько | о. Іван Фацієвич | ||
| Мати | Павлина Карачевська | ||
| Діти | о. Йосиф Фацієвич | ||
| Професія | священник | ||
| Релігія | католицька церква | ||
| Нагороди |
| ||
Василь Фацієвич (3 грудня 1847, с. Фрага — 26 лютого 1921, Яблунів поблизу Копичинців) — український церковний і громадсько-політичний діяч, священник УГКЦ, у 1901—1904 роках — адміністратор Станиславівської греко-католицької єпархії, посол-віриліст Галицького сейму VII i VIII скликання.
Народився в 3 грудня 1847 року в с. Фрага (належало тоді до Бережанського округу, Королівства Галичини та Володимирії, Австрійської імперії) в сім'ї о. Івана Фацієвича (1818—1871), адміністратора парафії у Фразі та його дружини Павлини з роду Карачевських[1]. У 1871 році висвячений на одруженого священника (овдовів у 1887 році). Після висвячення виконував обов'язки адміністратора (1871—1874) і капелана (1874—1883) в рідній парафії Перенесення мощей святого Миколая в селі Фрага Ходорівського деканату Львівської архиєпархії УГКЦ. Крилошанин і член митрополичої консисторії у 1883—1887 роках[2].
У 1887 році перейшов до новозаснованої Станиславівської єпархії. Член єпархіальної консисторії Станиславівської єпархії в 1887—1910 роках: у 1888 році — цензор, архидиякон (9 січня 1887 — 1891) і архипресвітер (5 січня 1891 — 1910) Станиславівської катедральної капітули[3]. У 1891 році взяв участь у Львівському синоді.
З 17 січня 1901 року до 18 травня 1904 року був адміністратором вакантної посади очільника Станиславівської єпархії. У час його управління єпархією збудовано будинок для духовної семінарії. У 1902 році посвячено наріжний камінь, а 1903 року закінчено будову[4].
Був послом-вірилістом Галицького крайового сейму VII і VIII скликання.
Написав статтю «Мѣсто Станиславвъ і єго церкви», що була надрукована в «Шематизмі… греко-кат. Епархіи Станиславовской на… 1902», Станиславів, 1902, стор. XV—XVIII.
Після 1910 року зрезиґнував з адміністративних обов'язків і деякий час мешкав при церкві святої великомучениці Варвари у Відні.
Помер 26 лютого 1921 року в селі Яблунів[3] (нині Чортківський район Тернопільської області), де його син Йосиф (Осип[5]) Фацієвич був парохом.
- Лицарський хрест ордена Леопольда (1898)[6][7]
- Командорський хрест із зіркою ордена Франца Йосифа (1908)[8]
- ↑ ЦДІАУЛ, ф. 201, оп. 4А, спр. 4396: Метричні книги сіл Підбір'є і Фрага за 1835—1849 рр. (копії), арк. 73зв.
- ↑ Facijevyč Vasyl' // Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — Т. 2 : Духовенство і релігійні згромадження. — С. 107. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- ↑ а б Facijevyć Vasyl' // Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — С. 288. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
- ↑ Ісаїв П. Історія міста Станиславова [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.]… — С. 73.
- ↑ Посмертні згадки // Український Вістник. — 1921. — Ч. 50 (26. марта). — С. 3.
- ↑ Odznaczenia jubileuszowe [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Nowa Reforma, Nr 277 z 3 grudnia 1898. — S. 5.
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1910. — S. 66.(нім.)
- ↑ Hof- und Staatshandbuch der Österreichisch-Ungarischen Monarchie. — Wien 1910. — S. 129.(нім.)
- Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) : у 2 т. / Дмитро Блажейовський. — Київ : КМ Академія, 2004. — ISBN 966-518-225-0. (англ.)
- Блажейовський Д. Історичний шематизм Станиславівської єпархії від її заснування до початку Другої світової війни (1885—1938). — Записки ЧСВВ, Секція I. — Т. 51. — Львів : Місіонер, 2002. — 450 с. — ISBN 966-658-228-4. (англ.)
- Ісаїв П. Історія міста Станиславова [Архівовано 19 січня 2021 у Wayback Machine.] // Альманах Станиславівської землі. — Нью-Йорк—Торонто—Мюнхен 1975. — С. 32—102.
 | Це незавершена стаття про релігійного діяча чи діячку УГКЦ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про українського політика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
