Васильєв Павло Юхимович
Васильєв Павло Юхимович | |
---|---|
Народження | 14 січня 1909 або 14 (27) січня 1909[1] ![]() Зірікли, Белебейський повітd, Уфимська губернія, Російська імперія[2] ![]() |
Смерть | 29 липня 1978[1] (69 років) ![]() Уфа, РРФСР, СРСР ![]() |
Поховання | Уфа ![]() |
Країна | ![]() ![]() ![]() ![]() |
Партія | КПРС ![]() |
Війни / битви | німецько-радянська війна[2] і радянсько-японська війна[2] ![]() |
Нагороди |
Павло́ Юхи́мович Васи́льєв (1909—1978) — Герой Радянського Союзу, заступник командира з політчастини 132-го окремого мотоштурмового інженерно-саперного батальйону 21-ї моторизованої інженерно-саперної бригади 15-ї армії 2-го Далекосхідного фронту, капітан.
Народився 14 січня 1909 року в селі Зірікли нині Біжбуляцького району Башкортостану в сім'ї селянина. За національністю — чуваш. Член ВКП(б)/КПРС з 1932 року. У 1931 році закінчив Уфимський педагогічний технікум. Працював на різних партійних посадах.
В червні 1941 року призваний в Червону армію.
Учасник німецько-радянської війни з 1941 року та радянсько-японської війни 1945 року.
14 серпня 1945 року при прориві Фуцзиньського укріпленого району японців капітан Васильєв керував підготовкою до штурму 5 дотів. Після вибуху найпотужнішого з них Павло Юхимович першим увірвався в ходи сполучення і з автомата вбив 4 японських солдатів і одного захопив у полон.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 вересня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені мужність і героїзм у боях з японськими мілітаристами капітану Павлу Васильовичу Юхимовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 7769)[3].
До січня 1947 року капітан Васильєв П. Е. вийшов у запас. Працював головою виконкому Бижбулякского районної Ради депутатів трудящих, першим секретарем Біжбуляцького райкому КПРС. Обирався депутатом Верховної Ради Башкирської АРСР 3 і 4 скликань[4], депутатом Біжбуляцької райради.
Помер 29 липня 1978 року, похований в Уфі.
- Медаль «Золота Зірка» Героя Радянського Союзу (08.09.1945)
- Орден Леніна
- Орден Червоного Прапора (1943)
- Орден Трудового Червоного Прапора
- Орден Червоної Зірки (30.11.1943)
- Медаль «За відвагу» (23.05.1943)
- медалі
- ↑ а б Чувашская энциклопедия — Чувашское книжное издательство, 2006. — 2567 с. — ISBN 978-5-7670-1471-2
- ↑ а б в Башкирская энциклопедия — Башкирская энциклопедия, 2005. — 4344 с.
- ↑ Подвиг Народа [Архівовано 22 жовтня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 7 квітня 2016. Процитовано 3 червня 2022.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Том 1. М.: Воениз., 1987.
- Ашик М. В. Этергомский десант. С.-П. 2000.
- Память солдатского сердца. Выпуск 2. Чебоксары, 1980.
- Подвиги их — бессмертны. — Уфа: Китап, 2000.
- Славные сыны Башкирии. Книга 1. Уфа, 1965.