Васильєв Вадим Васильович
| Васильєв Вадим Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 29 листопада 1933 (91 рік) Красноград Харківської області | |||
| Помер | 25 серпня 2017 (83 роки)  Чернігів, Україна | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | актор театру | |||
| Alma mater | Російський державний інститут сценічних мистецтв | |||
| Роки діяльності | з 1957 | |||
| Дружина | Лідія Мишетопова | |||
| Нагороди та премії | ||||
 Народний артист України (1993)  | ||||
| | ||||
Васи́льєв Вади́м Васи́льович (нар. 29 листопада 1933, Красноград Харківської області) — український театральний актор. Народний артист України (1993).[1]
Народився 29 листопада 1933 року в Краснограді Харківської області. Син — Н. Байкової.
У 1953 закінчив культурно-освітній технікум у місті Олександрія Кіровоградської області
1957–1966 — актор Кіровоградського українського музично-драматичного театру ім. М. Кропивницького,
1966–1967 — актор Закартпатського українського музично-драматичного театру.
З 1967 — актор Чернігівського українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка.
Вадим Васильєв — «актор широкого творчого діапазону. Йому однаково підвладні ролі від глибокого драматично-трагедійного звучання до комедійно-гротескового.»[2]
Заслужений артист УРСР з 1974 року.[3] Народний артист України з 1993 року.
- Попандопуло («Весілля в Малинівці» О. Рябова)
- Попович («Сорочинський ярмарок» О. Рябова)
- Голохвостий («За двома зайцями» М. Старицького)
- Мартин Боруля («Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого)
- Карфункель («Майстри часу» І. Кочерги)
- Левко («Ніч на Івана Купала» М. Старицького)
- Стецько («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка)
- Хлестаков («Ревізор» М. Гоголя)
- Труффальдіно («Слуга двох панів» К. Ґольдоні)
- Лейві Мозговоєр («О'кей, Мойшо!» Я. Цегляра)
- Келін («Святая святих» Й. Друце)
- Акоп («Витівки Хануми» А. Цагарелі)
- Боні («Сільва» І. Кальмана)
- Зупан («Маріца» І. Кальмана)
- Альфред Дулітл («Моя чарівна леді» композитора Ф. Лоу за п'єсою Б. Шоу)
- Лісовик («Лісова пісня» за Л. Українкою)
- Андронаті («У неділю рано зілля копала» за О. Кобилянською)
- Подмьоткін («Під чорною маскою» Л. Лядової)
- Антоніо Еспозіто («Вуличний бродяга» Р. Вівіані)
- 1974 — Заслужений артист УРСР
- 1976 — Грамота Президії Верховної Ради УРСР
- 1993 — Народний артист України
- 2001 — Орден «За заслуги III ступеня»
- 2003 — Грамота Верховної Ради України
- 2003 — Почесна Відзнака Міністерства культури України
- ↑ Указ Президента України від 23 березня 1993 року № 95/93 «Про присвоєння почесних звань України творчим працівникам театрів»
- ↑ Васильєв Вадим Васильович. Архів оригіналу за 2 вересня 2017. Процитовано 15 серпня 2015.
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. — Том 33. — Рада, 1974. — с. 281
- Васильєв Вадим Васильович // Мистецтво України: Енциклопедія / За редакцією А. В. Кудрицького. — К.: «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — С. 288.
- Васильєв Вадим Васильович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 100 . — ISBN 5-88500-071-9.
- Зеленська О. Д. Щедрий талант Вадима Васильєва // Чернігівські відомості. — 2003. — 12 грудня.
- Вадим Васильєв: «Моя дружина Лідочка — це просто диво, дароване мені Богом» [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Сергій Гайдук, тижневик «Деснянка» № 34.
- До 80-річчя від дня народження народного артиста України Вадима Васильєва Ольга Зеленська.