Вальтер фон Штайнекер
| Вальтер фон Штайнекер | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Walter Freiherr von Steinaecker | |||||||
| Народився | 25 березня 1917[1] Берлін, Німецька імперія[1] | ||||||
| Помер | 22 березня 1943 (25 років) Атлантичний океан, міжнародні води | ||||||
| Діяльність | офіцер ВМФ Німеччини, підводник, солдат | ||||||
| Знання мов | німецька | ||||||
| Учасник | Друга світова війна[1] | ||||||
| Військове звання | Kapitänleutnant[d][1] | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Барон Вальтер фон Штайнекер (нім. Walter Freiherr von Steinaecker; 25 березня 1917, Берлін — 22 березня 1943, Атлантичний океан) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне.
Біографія[ред. | ред. код]
5 квітня 1935 року вступив на флот. З вересня 1939 року — артилерійський офіцер на легкому крейсері «Лейпциг». З лютого 1940 року — артилерійський, дивізійний і вахтовий офіцер на есмінці «Герман Шеманн». З жовтня 1940 по березень 1941 року пройшов курс підводника. З 31 травня 1941 року — 1-й вахтовий офіцер на підводному човні U-502. В квітні-червні 1942 року пройшов курс командира човна. З 8 липня 1942 року — командир U-524, на якому здійснив 2 походи (разом 77 днів у морі). 23 березня 1943 року U-524 був потоплений в Північній Атлантиці південніше Мадейри (30°15′ пн. ш. 18°13′ зх. д.) глибинними бомбами американського бомбардувальника «Ліберейтор». Всі 52 члени екіпажу загинули.
Всього за час бойових дій потопив 2 кораблі загальною водотоннажністю 16 256 тонн.
| Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 8 грудня 1942 | Empire Spenser | Тепловий танкер | 8,194 | 10 000 тонн пального | 58 | 1 | Британська імперія | HX-217 |
| 15 березня 1943 | Wyoming | Торговий пароплав | 8,062 | 5500 тон генеральних вантажів, включаючи продукти харчування, медичне обладнання і сталеві мати | 127 | 0 | Франція | UGS-6 |
Звання[ред. | ред. код]
- Кандидат в офіцери (5 квітня 1935)
- Морський кадет (25 вересня 1935)
- Фенріх-цур-зее (1 липня 1936)
- Оберфенріх-цур-зее (1 січня 1938)
- Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1938)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 жовтня 1939)
- Капітан-лейтенант (1 квітня 1942)
Нагороди[ред. | ред. код]
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Іспанський хрест в бронзі (6 червня 1939)
- Залізний хрест
- 2-го класу (18 грудня 1939)
- 1-го класу (12 січня 1943)
- Нагрудний знак есмінця (1 жовтня 1940)
- Нагрудний знак підводника (17 березня 1942)
Посилання[ред. | ред. код]
- Біографічні дані. [Архівовано 1 червня 2022 у Wayback Machine.]
- Штайнекер на сайті uboat.net
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 232. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1