Вале (кантон)

Вале

фр. Valais, нім. Wallis

Герб Прапор
Адм. центр Сьйон
Країна Швейцарія Швейцарія
Межує з: сусідні адмінодиниці
Берн, Тічино, Во, П'ємонт, Рона-Альпи, Валле-д'Аоста, Урі, Верхня Савоя, Провінція Верчеллі, Провінція Вербано-Кузіо-Оссола, Олломон, Овернь-Рона-Альпи ?
Номерний знак VS
Офіційна мова французька
німецька
Населення
 - повне 327 011 чол. (2013)[1]
 - густота 62,7
Площа
 - повна 5 224 км²
Висота
 - максимальна 4 634 м
(Дюфур)
 - мінімальна 372 м (Женевське озеро)
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Дата заснування 1815
Вебсайт vs.ch
Код ISO 3166-2 CH-VS
Абревіатура VS

Мапа
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Вале

Вале́ (фр. Valais) чи Ва́лліс (нім. Wallis) — двомовний кантон на південному заході Швейцарії, що складається з 13 округів. Адміністративний центр — місто Сьйон.

Вале — дев'ятий кантон країни за чисельністю населення та третій за площею після кантонів Граубюнден і Берн. Через кантон протікає річка Рона.

Клімат[ред. | ред. код]

У кантоні Вале клімат помірно континентальний. Середня температура січня — -0,1 °C, середня температура липня — + 20,1 °C. Середньорічна кількість опадів 644,8 мм. Відносна вологість повітря (Сьйон): 70 %.

Історія[ред. | ред. код]

Після битви під Мартіньї у 57 р. до н. е., коли римляни здолали кельтів, починається історія Вале. Ця битва визначила долю регіону на кілька століть вперед. У IX ст. цей край був захоплений бургундами і приєднаний до їхнього Нижньобургундського королівства. У 999 р. король Бургундії Рудольф III (971—1032 рр.) надав права на управління Вале єпископу Сьйонскому Гуго, який отримав пізніше титул князя-єпископа.

На територію Сьйону і Вале претендували графи Савої, що розташовувалася на території сучасних Італії та Франції. Зрештою їм вдалося захопити більшу частину Сьйону, але у Верхньому Вале збереглася місцева влада.

У XIII ст. Верхній Вале зайняли німці з територій кантону Берн. Саме в ті часи почалася історія нинішньої двомовності у Вале. У 1388 році, одержавши верх над єпископською владою, встановленою графами Савойськими, німці стали розселятися по верхній частині долини Рони. Таким чином сформувався німецькомовний Верхній і франкомовний Нижній Вале.

У 1414—1420 рр. у Вале розгорілося повстання проти влади єпископа Раронського Вільгельма II. Після чого боротьба за владу тут не припинялася протягом століття. Нарешті, 1529 році Вале проголосив себе асоційованим членом Швейцарської Конфедерації.

У 1628 році Вале став незалежною республікою з єпископською владою, а в 1798 році вже республікою під контролем наполеонівських військ. Згодом Вале входив до складу більших республік у регіоні, поки у 1815 році Вале нарешті не увійшов до складу Швейцарії на правах кантону.

Населення[ред. | ред. код]

Населення кантону — швейцарці, які говорять німецькою та французькою мовами. Німецька мова є рідною мовою для 28,4 % жителів (переважає в округах Гомс, Східний Рарон, Бріг, Західний Рарон, Лойк, Сьєр, північний анклав округу Еран), французька для 62,8 % (переважають в округах Монте, Сен-Моріс, Мартіньї, Антремон, Конте, Еран, Сьйон), італійська рідна для трохи більше 2 %. Решта 6,8 % говорять на інших мовах.[2]

У кантоні більшість вірян римо-католики, є також протестанти — 6 %.[3]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Найвищою греблею гравітаційного типу є дамба Ґранд-Діксенс в кантоні Вале висотою 285 м.
  • У монастирі Сен-Бернар була виведена знаменита порода собак, навчених пошуку людей, які опинилися під лавинами. Сенбернари були привчені ще й приносити постраждалим маленькі барила з бренді, щоб дати їм можливість зігрітися.
  • По території кантону Вале проходить ділянка залізниці Льодовиковий експрес, призначеної спеціально для огляду льодовиків. Лінія була прокладена у 1890—1930-х рр. Льодовиковий експрес проходить по зубчастій вузькоколійній дорозі з численними віадуками і тунелями, серед яких є навіть спіральні. На найкрутіших ділянках за кілометр шляху поїзд піднімається на 110—120 м. За сім з половиною годин дороги Льодовиковий експрес долає 291 міст, 91 тунель і піднімається на висоту 2033 м.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Во Берн Урі
Тічино
Франція Франція Італія Італія
Італія Італія Італія Італія

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Статистика. Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 12 квітня 2015.
  2. Georges Lüdi, Iwar Werlen (Hrsg.):Sprachlandschaft in der Schweiz. Bundesamt für Statistik, Neuchâtel, April 2005.
  3. Federal Department of Statistics (2004). Wohnbevölkerung nach Religion. Архів оригіналу (Interactive Map) за 29 грудня 2008. Процитовано 15 січня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]