Веймар

*— сусідні нас. пункти*
Веймар; Weimar
Герб Веймара	Прапор Веймара
	Веймар
	Основні дані
	50°59′ пн. ш. 11°19′ сх. д. / 50.983° пн. ш. 11.317° сх. д.
Країна	Німеччина
Адмінодиниця	Тюрингія
Столиця для	Kreis Weimar-Landd, Саксен-Ваймарd і Герцогство Саксен-Веймар-Ейзенахське
	Ваймарер-Ланд ?
Поділ	Gaberndorfd, Gelmerodad, Legefeldd, Niedergrunstedtd, Oberweimard, Ehringsdorfd, Possendorf (Weimar)d, Schöndorfd, Süßenbornd, Taubachd, Tiefurtd, Tröbsdorfd;
Площа	84,26 км²
Населення	65 620 ос. (на 31 грудня 2021)
Висота НРМ	208 м
Найвища точка	Ettersbergd
Географічна зона	Thuringian Basind
Водойма	Ilmd
Міста-побратими	Блуа (18 лютого 1995), Гямеенлінна (6 вересня 1970), Сієна (15 квітня 1994), Трір (24 травня 1987), Замостя (25 травня 2012)
Телефонний код	99401–99441
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів	WE
GeoNames	2812479
OSM	r62493 ·R
Поштові індекси	99423, 99425 і 99427
	Міська влада
Мер міста	Штефан Вольф
Вебсайт	www.weimar.de
	Мапа
	Веймар у Вікісховищі

Веймар, або Ваймар^[4], інколи Вимар (нім. Weimar, чеськ. Výmar) — місто в Німеччині, у федеральній землі Тюрингія. Станом на 31 грудня 2021 населення міста становить 65 620 ос.^[1]

Історія[ред. | ред. код]

Вперше Ваймар згадується у документах середини X століття. З 946 по 1364 р. існувало графство Ваймар-Орламюнде. В 1573 р. Ваймар стає головним містом герцогства Саксен-Веймар-Ейзенах, яке з 1815 р. отримало статус Великого герцогства (існувало до 1918 р.). У другій половині XVIII — початку XIX століття Веймар був значним центром німецького Просвітництва. У 1775–1832 рр. тут жив Й. Гете, у 1799–1805 рр. — Ф. Шиллер, у 1708–1717 рр. — Й. С. Бах.

У 1919 р. у Ваймарі Національні засновницькі збори прийняли нову конституцію країни, і період історії Німеччини з 1919 по 1933 р. отримав назву Веймарська республіка.

Після приходу до влади Гітлера історія Ваймара була затьмарена створенням 1937 року недалеко від міста концтабору Бухенвальд. З кінця 1930-х по 1945 р. в Бухенвальді було знищено понад 56 тисяч чоловік із загального числа 250 тис. ув'язнених. Після приходу радянських військ тут знову був організований табір для інтернованих. За 5 років у ньому загинуло ще 3 тис. чоловік.

Ваймар — місце розташування керівних органів Уряду Української Народної Республіки в екзилі в 1944—1946 роках^[5].