Київхімволокно

ВАТ «Київхімволокно»
Тип ВАТ
Форма власності відкрите акціонерне товариство
Галузь хімічна промисловість, промисловість хімічних волокон
Засновано 1937
Штаб-квартира 02660, Київ, вул. Магнітогорська, 1
Адреса Вулиця Якова Гніздовського
Ключові особи голова управління — Олександр Радчук
Продукція поліпропіленові нитки та волокна
Співробітники 9000 (1990 рік)
www.himvolokno.kiev.ua

ВАТ «Київхімволокно» — підприємство хімічної промисловості у Києві, найстаріше підприємство України з виробництва хімічних ниток та волокон[1]. Засноване у жовтні 1937 році як фабрика віскозного шовку. Київський комбінат хімічного волокна нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора (1966).

Будівництво корпусів здійснювалося у 1935–1937 роках (Будинку культури — у 1935–1939 роках) за проєктом архітекторів Б. В. Гладкова та М. П. Кузнєцова (Москва).

Основні види продукції: поліпропіленовий шпагат з первинної сировини високої якості в асортименті від 500 до 7500 текс, гранула поліпропіленова вторинна, яка використовуються для лиття різноманітної гами деталей із пластмас (різноманітної тари, деталей для офісних крісел, бандажної стрічки поліпропіленової), шпагат для обв'язки ковбасних виробів та зшивання документів, тканина для офісних стільців та м'яких меблів, стрічка конвеєрна (транспортерна) харчова, сітка для батуту.

Історія[ред. | ред. код]

Київське виробниче об'єднання «Хімволокно» засноване у жовтні 1937 році як фабрика віскозного шовку. Фабрика була відновлена після закінчення Другої світової війни, і у 1946 році розпочато випуск віскозної нитки.

До складу виробничого об'єднання входили:

За рахунок модернізації обладнання по випуску штапельного волокна у 1968 році був створений першим у СРСР і в Україні дослідно-промисловий потік виробництва капронової текстурованої джгутової нитки потужністю 1000 тонн на рік для килимів і килимових покриттів. Розширення виробництва капронової текстурованої джгутової нитки було здійснено в наступні роки за рахунок виводу потужностей по виробництву волосини і щетини, і частково штапельного волокна. У результаті проектна потужність штапельного виробництва становила 9400 тонн на рік, у тому числі:

  • капронової текстурованої джгутової нитки — 6800 тонн на рік
  • капронового волокна — 2600 тонн на рік.

У 1970—77 роках уперше в СРСР і в Україні був розроблений і освоєний випуск струн для тенісних і бадмінтонових ракеток. Виробнича потужність по випуску струн була доведена до 20 тон у рік, у тому числі для тенісних ракеток 13 тон у рік.

1989 року розпочато роботи по реконструкції капронового виробництва. Нове виробництво було призначене для одержання поліамідної джгутової нитки пневмотекстурованої, пофарбованої в масі, антистатичної, для килимів і килимових виробів. Потужність виробництва становила 24,28 тисячі тонн на рік на комплектному імпортному обладнанні. У 1995 році через припинення державного фінансування будівельно-монтажні роботи були припинені при готовності до випуску першої черги (8,28 тисячі тонн на рік) — 87 %.

У ході корпоратизації Київського державного виробничого об'єднання «Хімволокно» відповідно до наказу Міністерства промислової політики України №402 від 30 грудня 1994 року було утворено ВАТ «Київхімволокно».

22 квітня 1999 року Київська міська рада прийняла рішення прийняти в комунальну власність акції (95,72%) ВАТ «Київхімволокно», що належать державі (не розміщені в ході приватизації).

На кінець 2002 року виробнича та комерційна діяльність проводилась відокремленими структурними підрозділами — дочірніми підпрємствами. Було створено 10 дочірніх підприємств.

Керівники[ред. | ред. код]

  • Мальчевський Анатолій Іванович (нар. 23 квітня 1928(19280423), Демешкове, СРСР[2]— пом. 2018, Київ[джерело не вказане 489 днів])— радянський та український державний діяч.Працював у Держкомітеті Ради Міністрів УРСР з науки та техніки, в Міністерстві хімічної промисловості, в інституті ВНДІ «Хімпроект» та 25 років [2]директором Київського виробничого об'єднання «Київхімволокно».У 1968 році на базі заводу був створений перший у СРСР і в Україні дослідно-промисловий потік виробництва капронової текстурованої джгутової нитки потужністю 1000 тонн на рік для килимів і килимових покриттів. У 1987 році став володарем патенту та авторського свідоцтва на спосіб отримання тканини із синтетичних ниток (Номер у базі патентів СРСР: 1450845).[3] У 1991 році Президія Верховної Ради СРСР вручила йому почесне звання Заслуженого працівника промисловості СРСР (12.09.1990, № 16) та грамоту Президії Верховної Ради СРСР.[4] У 1966 році колектив Київського комбінату «Київхімволокно» нагороджені орденом Трудового Червоного Прапора (1966)[3]. У жовтні 1996 року Кабінет Міністрів України доручив розірвати контракт з головою правління ВАТ "Хімволокно" Анатолієм Мальчевським[5].
  • Радчук Олександр Олексійович[6]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Внаслідок заниження акцій «Київхімволокна» столична громада зазнала мільйонні збитки [Архівовано 11 Лютого 2021 у Wayback Machine.] / Валентин Ковальський // Вечірній Київ. — 2017. — 19 січня.
  2. ↑ а б Мальчевський, А (2010). От рассвета до заката (Російською) . Україна: Київське ПО "Хімволокно". с. 2—7. ISBN 978-966-8527-88-3.
  3. ↑ а б Українська радянська енциклопедія. Т. 5 :  Кантата-Кулики (1980). irbis-nbuv.gov.ua. Процитовано 13 грудня 2022.
  4. ↑ Указ Президента СССР от 12.09.1990 № УП-723 "О присвоении почетного звания "Заслуженный работник промышленности СССР" т. т. Мальчевскому А.И. и Шальнову Ю.В." (Ведомости СНД СССР и ВС СССР, 1990, № 38, ст. 748)
  5. ↑ Постанова Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 1996 р. N 1301 "Про підвищення відповідальності керівників підприємств хімічної галузі за безумовне дотримання бюджетної дисципліни
  6. ↑ Кияни: біографічний словник. (2004). Україна: Фенікс. С. 1986?

Література[ред. | ред. код]

  • Вакулишин С., Василенко Л. Деснянський район: Із глибини століть — у сьогодення. — Довідково-інформаційне видання. — Київ, 2006. — С. 45-46.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Київхімволокно&oldid=40633086