Бірманська кампанія

Бірманська кампанія
Друга світова війна, Війна на Тихому океані

Дата: Січень 1942 — Липень 1945
Місце: Британська Бірма
Результат: Стратегічна перемога союзників
Сторони
Союзники: Країни Осі:
Військові сили
~1,000,000

42,000 (1942)
100,000 (1944)

316,700 (1944)

Таїланд 75,000
Індія 43,000 (1945)

Втрати
71,244 вбитими та пораненими 144,000 вбитими;
близько 70,000 поранених.
Загалом: ~200,000

Бірманська кампанія — бойові дії на території Британської Бірми під час Другої світової війни між британськими силами (включаючи індійські і бірманські війська, а також китайські підрозділи та американські найманці) та силами Японської імперії (в їх складі індійські та бірманські підрозділи).

Напередодні війни[ред. | ред. код]

Бірма була частиною Британської імперії, завойованою в ході англо-бірманських воєн наприкінці 19 ст. Деякий час колонія управлялася з Британської Індії, а з 1937 року отримала відносне самоврядування.

1941 року в Бірмі знаходилися 1-ша бірманська дивізія (у складі 1-ї і 2-ї бірманських бригад), в квітні прибула 13-та індійська бригада (включена в 1-шу бірманську дивізію), в січні — 16-та індійська бригада (резерв командуючого військами в Бірмі).

Британське командування вважало, що японці можуть вторгнутися до Бірми через територію Шанської області, єдиною дорогою з Лаосу. Варіант південного шляху, через Тенассерім, практично не розглядався, оскільки через гористий і лісистий перешийок Кра можна було пробитися лише стежками. Виходячи з цього, командувач військами в Бірмі генерал Дональд Кеннет Маклеод направив напередодні війни 13-ту індійську і 1-шу бірманську бригади в Шанську область, залишивши на півдні Бірми тільки 2-гу бірманську бригаду, яка повинна була обороняти 500-км ділянку кордону, а також міста Моулмейн і Тавой, і транзитний аеродром в Вікторія-пойнт (нині Кодаун) на південному краю Бірми.

Японськими планами в Бірмі спочатку передбачалося лише захоплення Рангуну, столиці та головного морського порту в країні. Це дало б змогу перекрити суходольний транспортний коридор в Китай та забезпечити стратегічний захист японських завоювань в Малайї і голландській Ост-Індії.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Включаючи військові підрозділи з Австралії, Канади та Нової Зеландії

Література[ред. | ред. код]

  • И. В. Можейко. Западный ветер — ясная погода. — Москва: Наука, 1984. — 351 с.(рос.)
  • Louis Allen, Burma: The Longest War 1941—1945, J.M. Dent & Sons, 1984, 686 pp.(англ.)