Біоаналітична хімія

Біоаналітична хімія, або біоаналітика, біоаналіз — це підгалузь аналітичної хімії, що охоплює кількісне вимірювання ксенобіотиків (ліків, їхніх метаболітів та біологічних молекул у нефізіологічній концентрації або локалізації) та біотиків (макромолекули, білки, ДНК, метаболіти) у біологічних системах. Простими словами біоаналітична хімія розглядає питання аналітичної хімії в біохімії.

Вважається також і міждисциплінарною областю знань, в якій перетинаються аналітичні аспекти біології (біохімії) та медицини і біомедичні аспекти аналітичної хімії.[1]


Історія[ред. | ред. код]

Біоаналітична хімія виникла на зламі XX і XXI століть. Це було обумовлено назрілою необхідністю вирішення широкого кола проблем, в першу чергу біомедичних, і завдань генетичної діагностики зростаючих онкологічних і автоімунних захворювань.[2]

З розвитком новітніх технологій із біоаналітичної пізніше виокремилися мікро- і нанобіоаналітика.

Методи[ред. | ред. код]

У зв'язку зі складністю досліджуваних об'єктів в біоаналітичній хімії використовується практично весь спектр сучасних хімічних, фізико-хімічних, фізичних і біологічних методів аналізу, перш за все селективних і високочутливих. Одним з таких методів є люмінесцентний аналіз.[3]

Фізичний метод мас-спектрометрія та фізико-хімічний хроматографія є основними у біоаналітичній хімії.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Глава 1.2[недоступне посилання] // Проблемы аналитической химии, Том 11, Химический анализ в медицинской диагностике, 2010. — С. 58
  2. Новые научные направления в развитии аналитической химии [Архівовано 29 січня 2021 у Wayback Machine.] / Матакова Р. Н. // Казахский национальный университет им. аль-Фараби, г. Алматы, 2016. — С. 34
  3. Корнилова Екатерина. Синтез лигандов на основе 1,10-фенантролина и их комплексов с редкоземельными элементами. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 24 січня 2021.

Література[ред. | ред. код]