Білоцерківський округ

Не плутати з Білоцерківською округою — адміністративно-територіальною одиницею в УСРР у 1923-1930 рр.
Не плутати з округою Біла Церква — адміністративно-територіальним утворенням часів нацистської окупації 1941-1943 рр.

Білоцерківський округ — військово-цивільна адміністративна одиниця Російської імперії в 1793—1796 роках з центром у Білій Церкві. Утворена з анексованих маєтків Київського воєводства Речі Посполитої під час Другого поділу Польщі.

Історія[ред. | ред. код]

Під час Другого поділу Речі Посполитої до Київського намісництва були приєднані прикордонні землі Київського воєводства Речі Посполитої. На цих землях, у «частині, на повіти не розділеній», були утворені Рожівський (на півночі), Білоцерківський (у середній частині) та Богуславський (на півдні) округи.[1]

Округи складалися із «секвестрованих» польських маєтків. Ними керували управителі та наглядачі.

Указом від 29 жовтня 1796 року округи були скасовані і в складі Київського намісництва на Правобережжі було утворено п'ять повітів: Канівський повіт, Корсунський повіт, Богуславський повіт, Васильківський повіт, Димерський повіт. Але ця реформа так і не була вповні реалізована, оскільки вже 12 грудня 1796 року Київське намісництво було ліквідоване іменним указом імператора Павла I.

Де-факто Білоцерківський округ проіснував до серпня 1797 року, коли межі новоутвореної Київської губернії, розділеної на 12 повітів, були затверджені указом російського сенату. Його територія увійшла до складу Васильківського та Сквирського повітів.

Територія[ред. | ред. код]

До складу округу входили такі маєтки: Біла Церква, Фастів, Рокитне та ін.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Рудакова Ю. К. Формування територіально-адміністративного устрою на землях Правобережної України в 1793—1801 рр. / Ю. К. Рудакова / Києво-Могилянська академія. Наукові записки. Т. 41: Історичні науки. — К.: Видавничий дім «КМ Академія», 2005. — С. 4—12.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Адміністративно-територіальний поділ Київщини 1471—1918 рр.: Довідник / Авт.-упоряд. М. М. Корінний; Ред. кол.: С. А. Каменєва (голова редкол.), Г. В. Бойко (заст. голови), О. М. Бєлая, М. М. Корінний, О. М. Лужинська. — Біла Церква: Видавець Пшонківський О. В., 2017. — 286 с. — ISBN 978-617-604-117-7.
  • Список фондів ЦДІАК України. Ф. 219: «Наглядач секвестрованих маєтків Білоцерківського округу Київського намісництва», 1795—1797 рр. cdiak.archives.gov.ua. ЦДІАК. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 28 жовтня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Білоцерківський_округ&oldid=40794487