Білоцерківський військовий шпиталь

Білоцерківський військовий шпиталь Міністерства оборони України
Тип	військовий шпиталь
Засновано	1941
Головний лікар	Самарський Микола Іванович
Кількість ліжок	100
Відділення	приймальне відділення; хірургічне відділення; відділення анестезіології, реанімації; терапевтичне відділення; інфекційне відділення; лабораторне відділення; відділення променевої діагностики; фізіотерапевтичний кабінет; поліклініка
Країна	Україна
Адреса	; Київська область; Біла Церква, Олександрійський бульвар, 109
Координати	49°48′29″ пн. ш. 30°05′49″ сх. д. / 49.80806° пн. ш. 30.09694° сх. д.
Акредитаційна категорія	І
Сайт	hospital.kiev.ua

Білоцерківський військовий шпиталь — установа охорони здоров'я Міністерства оборони України у Білій Церкві, є вагомим структурним підрозділом військової медицини, одним з найважливіших військово-медичних закладів України в загальнодержавній системі військових шпиталів-госпіталів. Є багатопрофільним клінічним, лікувально-діагностичним та науковим центром в якому лікуються військовослужбовці, ветерани Збройних Сил України, та всі охочі цивільні пацієнти.

У шпиталі служать та працюють 102 медичних працівників, в тому числі 37 лікарів (вищої категорії — 9, першої категорії — 18, другої категорії — 4).

Історія[ред. | ред. код]

762-й військовий шпиталь сформовано 20 липня 1941 року на базі трьох військових санаторіїв: Святошинського, Моршинського, Ворохтинського.

У період Другої світової війни шпиталь перебував як «терапевтичний», «хірургічний» евакошпиталь у складі Південно-Західного, 1 Білоруського фронтів.

З 1945 року передислокований в м. Біла Церква і розгорнутий як «гарнізонний шпиталь». В різні періоди утримувався за штатами 300, 200, 100 ліжок.

762-й військовий шпиталь на 100 ліжок з серпня 2007 року увійшов до складу Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону^[4].

Структура військового шпиталю[ред. | ред. код]

На базі Білоцерківського військового шпиталю надають медичну допомогу наступні відділення:

приймальне відділення;
хірургічне відділення (з палатами гнійної хірургії) на 35 ліжок;
відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії;
терапевтичне відділення (з палатами для неврологічних та дерматовенерологічних хвороб) на 45 ліжок;
інфекційне відділення на 20 ліжок;
лабораторне відділення;
відділення променевої діагностики;
фізіотерапевтичний кабінет;
поліклініка^[1].

Діяльність в умовах воєнного стану[ред. | ред. код]

Під час надзвичайного чи воєнного стану в державі шпиталь працює в спеціальному режимі діяльності, передбаченому чинним законодавством України. В разі реальних військових дій з задіянням військовослужбовців Міністерства оборони України, шпиталь вповноважений на розгортання необхідної кількості польових військових шпиталів, спільно з органами з питань надзвичайних ситуацій та Збройними силами України в районах бойових дій.

Військово-лікарська комісія[ред. | ред. код]

При військовому шпиталі діє військово-лікарська комісія, на яку покладено повноваження експертного визначення медичної та психологічної придатності особи до проходження військової служби в мирних та військових умовах, а також експертне визначення втрати здоров'я внаслідок бойових дій або проходження військової служби в мирний час і встановленні відповідної групи інвалідності учаснику бойових дій, експертне визначення зв'язку смерті/загибелі військовослужбовця з вогнестрільним пораненням при захисті Батьківщини. Рішення військово-лікарських комісій є підставою для отримання статусу члена родини загиблого військовослужбовця.