Білобров Юрій Миколайович

Білобров Юрій Миколайович
Народився	23 березня 1943 (81 рік); Новосибірськ, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР Україна
Діяльність	металург
Alma mater	ДВНЗ ДонНТУ
Науковий ступінь	кандидат технічних наук
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня	Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Заслужений винахідник України
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Білобров.

Ю́рій Микола́йович Білобро́в (23 березня 1943, Новосибірськ) — український фахівець у галузі металургійного та прокатного обладнання. Кандидат технічних наук (2001). Заслужений винахідник України. Герой України (2004).

Біографічні відомості[ред. | ред. код]

Головний конструктор відділу прокатного обладнання закритого акціонерного товариства «Новокраматорський машинобудівний завод» (Краматорськ Донецької області).

2001 року захистив кандидатську дисертацію «Керування геометричними розмірами штаби на прокатних станах».

Державні нагороди[ред. | ред. код]

Звання Герой України з врученням ордена Держави (27 вересня 2004) — за визначні особисті заслуги перед Українською державою у розвитку вітчизняного машинобудування, самовіддану працю, високий професіоналізм^[1]
Орден «За заслуги» III ст. (23 вересня 1999) — за значний особистий внесок в освоєння випуску нових видів високоефективної продукції машинобудування^[2]
Заслужений винахідник України (21 вересня 1994) — за особистий внесок у розвиток виробництва, освоєння випуску нових видів високоефективної продукції^[3]
Державна премія України в галузі науки і техніки 2002 року — за розробку і реалізацію енерго- і ресурсозберігаючих технологічних циклів виробництва конкурентоспроможних металовиробів на основі комплексу печей-ковшів і машин безперервного лиття заготовок (у складі колективу)^[4]
Відзнака Президента України — ювілейна медаль «20 років незалежності України» (19 серпня 2011) — за значний особистий внесок у соціально-економічний, науково-технічний та культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові здобутки та багаторічну сумлінну працю^[5]