Білик Юрій Володимирович
| Білик Юрій Володимирович | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | невідомо Дніпропетровськ | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Ю́рій Володи́мирович Бі́лик — старший солдат Збройних сил України.
Життєпис[ред. | ред. код]
Працював на Дніпропетровському тракторному заводі водієм автонавантажувача, з дружиною виховують доньку та сина. У часі часткової мобілізації призваний до лав 93-ї окремої механізованої бригади.
У ніч з 22 на 23 травня сепаратисти здійснюють напад на блокпост поблизу селища Новотроїцького, для цього використали інкасаторську машину та автомобіль швидкої медичної допомоги. Терористи під'їхали до військових впритул та відкрили вогонь на ураження, друга група бойовиків почала штурм з іншого напрямку. Бій тривав 5 годин, ворога відкинуто. Солдат Юрій Білик знищив дві снайперські точки бандитів, однак зазнав осколкового поранення ноги, проте до останнього відмовлявся покидати блокпост, зробив це на наполегливі прохання бойових товаришів.
Прооперований в Дніпропетровському воєнному госпіталі, пройшов курс лікування та реабілітації, в липні 2014-го повернувся до своєї роти.
Нагороди[ред. | ред. код]
20 червня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента [Архівовано 28 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Військовослужбовці з Дніпропетровщини отримали високі державні нагороди. А більшість бійців — посмертно.
 | Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |