Біленко Анатолій Миколайович
| Біленко Анатолій Миколайович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився | 16 січня 1939 Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Помер | 2013 | |||
| Країна |  Україна | |||
| Діяльність | перекладач, редактор | |||
| Alma mater | КНУ імені Тараса Шевченка | |||
| | ||||
Анато́лій Микола́йович Біле́нко (Беленко) (16 січня 1939, Київ — 2013, Київ) — український перекладач, багаторічний редактор англійської частини часопису «Україна», редактор англомовних видань видавництва «Дніпро», лауреат літературної премії імені Івана Франка (2001 рік)[1].
Життєпис[ред. | ред. код]
Загальну середню освіту отримав переважно у США та Німеччині, де проживав тривалий час[2]. Закінчив факультет іноземних мов Київського університету імені Т. Шевченка (1967 рік), перекладацьке відділення, перша група. Протягом 1964—1967 років працював редактором-перекладачем газети «News from Ukraine», англійської редакції Київського радіо; з 1967 по 1973 рік займає посаду завідувача відділу видань іноземними мовами видавництва «Мистецтво»; від 1970 до 1980 року — редактор випуску, 1980—1993 роки — відповідальний секретар, завідувач відділу літератури англомовного журналу «Ukraine»; 1994—1996 роки — головний редактор ділового англомовного журналу «Ukrainian Business Journal»; 1996—1999 роки — редактор-перекладач агентства УНІАН[1].
Перекладав англійською мовою твори українських письменників Тараса Шевченка, О. Гончара, А. Головка, Є. Шабліовського, О. Довженка, В. Земляка, Р. Самбука, Г. Тютюнника, В. Нестайка та інших, а також українські народні казки. Серед перекладів також мистецтвознавча література, законодавчі матеріали[1].
Розповідаючи про свою перекладацьку діяльність в інтерв'ю з Сергієм Соловйовим, Біленко зазначив:
 | Не робіть із перекладачів місіонерів-самостійників. Вони й без цього місіонери. Але вони нічого не варті, якщо в їх безпосередньому оточенні немає того, хто їх підтримує, розуміє. |  |
Посилання[ред. | ред. код]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Р. П. Зорівчак (2003). Біленко Анатолій Миколайович. Енциклопедія сучасної України. 39971. Архів оригіналу за 22 листопада 2022. Процитовано 12 грудня 2023.
- ↑ а б Анатолій Біленко про культурну прірву українських інтровертів. УНІАН. 14 грудня 2007. Архів оригіналу за 22 листопада 2022. Процитовано 20 лютого 2023.
