Бої за станцію Лозова (1917)

Бої за станцію Лозова (1917)
Перша радянсько-українська війна
Вокзал станції Лозова Південних залізниць.
Вокзал станції Лозова Південних залізниць.

Вокзал станції Лозова Південних залізниць.
Координати: 48°53′21″ пн. ш. 36°18′41″ сх. д. / 48.88944444002777345° пн. ш. 36.31138889002777859° сх. д. / 48.88944444002777345; 36.31138889002777859
Дата: 13 (26) – 16 (29) грудня 1917
Місце: Лозова 48°53′22″ пн. ш. 36°18′41″ сх. д. / 48.88944° пн. ш. 36.31139° сх. д. / 48.88944; 36.31139Координати: 48°53′22″ пн. ш. 36°18′41″ сх. д. / 48.88944° пн. ш. 36.31139° сх. д. / 48.88944; 36.31139{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку
Результат: Місто і станцію захопили більшовики
Сторони
РСФРР Українська Народна Республіка
Командувачі
Руднєв Микола Олександрович
Військові формування
РСЧА Армія УНР
Військові сили
близько 700 вояків близько 1500 вояків
Втрати
1 убитий, 6 поранених, 7 полонених (включно з офіцером 30-го полку). 2 убиті, 4 поранені, 17 полонених (поміж ними 1 офіцер).

Бої за станцію Лозова (1917) — оборонні бої частин Вільного козацтва і Армії УНР 13 (26) – 16 (29) грудня 1917 року біля станції Лозова. В ході бою між військовиками УНР та більшовиками залізнична станція була захоплена і для більшовиків відкрилась дорога далі вглиб країни.

Історія[ред. | ред. код]

Руднєв Микола командував червоноармійцями під час боїв за станцію Лозова.

На початку Першої радянсько-української війни на станції Лозова знаходився нечисленний загін 3-го Катеринославського Гайдамацького куреня. Станція у цей час була забита ешелонами, що належали генералу Каледіну, який очолював на той час рух проти більшовиків на Дону, і перебував ніби союзником УНР у боротьбі з більшовиками. [3]. Також в подальшому в боях за станцію Лозова брали бійці 623-го Козенецького полку[2].

Зі становищем був обізнаний Антонов-Овсієнко, який доручив М. Руднєву на чолі об'єднаного загону з бійців 30-го піхотного запасного полку і червоноармійців харківських заводів загальною чисельністю 700 бійців зайняти станцію Лозова. У розпорядженні червоноармійців був бронепотяг з гарматою і двома кулеметами. Зведений загін більшовиків під проводом М. Руднєва просувався на південь і здобув Лихачове, Краснопавлівку, а вранці 14 (25) грудня — Панютине. Тут до більшовиків приєдналися місцеві «червоногвардійці», а до Лозової, яку з околиць Панютиного видно з бінокля, було вислано розвідку.

13 грудня Руднєв зі своїм загоном виїхав з Харкова в напрямку Лозової.[1] Учасник цієї операції так згадує зустріч з гайдамаками:

Не доїжджаючи до Лихачового, нам повідомили що Лихачове зайнято. Взявши один кулемет, 15 чол. червоногвардійціві паротяг від товарного вагону, ми вирушили на Лихачове за умови, що за нами йтиме наш ешалон-підкріплення. Не встигли ми під'їхати на нашему паротязі до семафору разом з високо піднятим червоним прапором, як помітили неквапне повантаження до вагонів противника і, відкривши по ним кулеметний вогонь , при піднятих парах ми рушили з 30-верстною швидкістю вперед, але гайдамаки не дрімали, а схопилися швидше за нас, так що Лихачове зайняли без бою. Але невдовзі підійшов ешелон, виділивши 40 чол. до містечка Лихачове для знищення противника, який, як нам повідомили , знаходився там, а також дістати в економії продуктів, а через три години рушили на Краснопавлівку, де гайдамаків не виявилося.[4]

Лише ушкодження залізниці змусило ешелон зупинитися для ремонту колії.

Бій розпочався з гарматного обстрілу станції. Під прикриттям артилерійського вогню більшовики підійшли до Лозової. Після короткого бою більшовики захопили станцію та селище. Українське військо відступило у напрямку Павлограду. Однак вночі бійці 623-го Козенецького полку раптово атакували більшовиків. Розпочався запеклий бій. Рушнично-кулеметним вогнем вояки Центральної ради вибили ворога з Лозової і той почав відступати до села Хлібного — околиці Панютиного. Очевидно після того, як Лозову зайняла сотня 623-го полку, відповідальність за оборону станції лягла на командувача КВО Шинкаря М. Л.[5]

Вранці 16 грудня загін харківських червоногвардійців силою близько 280 багнетів без бою здобули Лихачове, Лозової. Ввечері вони отримали у підтримку ще 500 солдат зі збільшовиченого 30-го запасного полку, що був гарнізоном у Харкові також сюди підійшов і бронепотяг. Вночі більшість солдат пішли в погоню за ешелонами генерала Каледіна, залишивши на станції панцирний потяг та 18 солдат для охорони. Цим скористались бійці полку ім. Дорошенка — вони силою 200 чоловік зайняли станцію легко вибивши більшовиків, однак більшовики швидко схаменулись і значними силами вдарили по військах УНР, внаслідок чого ті були змушені відступити.

У ході бою з боку УНР були наступні втрати: 2 убиті, 4 поранених, 17 полонених. Більшовики в ході бою втратили 1 убитого, 6 поранених та 7 полонених. Після бою обидві сторони домовились і обміняли між собою полонених.

16 грудня 1917 року війська УНР без бою покинули Лозову і вирушили до Костянтинограду та Синельникового[6].

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917‒1918 pp. / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. ‒ Т. 1. ‒ К.: Видавничий дім «Стилос», 2015. ‒ 608 с.
  • Історія Українського війська: Книга в двох частинах. — Ч. 2. — (Репринт). — Львів: Видання І. Тиктора, 1936. — 568 с.
  • Історія українського війська (1917—1995).Упорядник Я. Дашкевич. — Львів: Світ, 1996. — 840 с.
  • Победа Советской власти на Украине. — М.: Наука, 1967. — 579 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Ст. 317
  2. ↑ а б Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Ст. 320
  3. ↑ Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Ст. 317
  4. ↑ Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Ст. 318
  5. ↑ Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Стр. 325
  6. ↑ Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. Ст. 326
1917
Українська маніфестація в Києві (березень) · Створення Української Центральної Ради (березень) · Всеукраїнський національний конгрес (квітень) · I Всеукраїнський військовий з'їзд (травень) · I Універсал УЦР (червень) · II Всеукраїнський військовий з'їзд (червень) · II Універсал УЦР (липень) · Виступ полуботківців (липень) · Тимчасова інструкція Генеральному секретаріатові (серпень) · З'їзд народів Росії (вересень) · Жовтневе повстання в Києві (листопад) · III Універсал УЦР (листопад) · III Всеукраїнський військовий з'їзд (листопад) · Листопадове повстання в Києві (грудень) · Листопадове повстання в Одесі (грудень) · Всеукраїнський з'їзд рад (Київ, грудень) · Ультиматум Раднаркому (грудень) · Падіння Харкова · Початок радянсько-української війни (грудень) · Повстання Чугуївської юнацької школи (грудень) · Бої за станцію Лозову (грудень) · Бої за Слов'янськ (грудень) · Бої за Олександрівськ (грудень) · Захоплення Луганська (грудень) · Бій за станцію Дебальцеве
1918
Бої за Катеринослав (січень) · IV Універсал УЦР (січень) · Бій за станцію Бахмач · Бій за станцію Хутір-Михайлівський · Бої за Одесу (січень) · Січневе повстання в Києві (січень) · Бій під Крутами (січень) · Взяття Полтави більшовиками (січень) · Бій за Єлисаветград (січень-лютий) · Взяття Києва більшовиками (лютий) · Берестейський мир (лютий) · Бій за Бердичів (лютий) · Бій за Кам'янець-Подільський (лютий) · Ірпінський бій (лютий) · Вступ німецької армії до Києва (березень) · Антибільшовицьке повстання у Шостці (квітень) · Статут про державний устрій УНР (квітень) · Бої за Лозову · Бій за Ізюм (квітень) · Кримська операція (квітень) · Повстання кримських татар (квітень) · Бої за Донбас (1918) · Встановлення гетьманської влади в Україні · Прелімінарний українсько-радянський мирний договір (червень) · Звенигородсько-Таращанське повстання (червень) · Брусилівське збройне повстання (серпень) · Візит Павла Скоропадського до Німеччини (вересень) · Листопадовий чин · Антигетьманське повстання (грудень) · Поліське повстання (грудень) · Початок другої фази радянсько-української війни (грудень)
1919
Оборона Чернігова (січень) · Ультиматум Директорії раднаркому (січень) · Акт Злуки ЗУНР та УНР (січень) · Трудовий конгрес України (січень) · Харківське січневе повстання (січень) · Бої за Лозову · Бій на річці Трубіж (лютий) · Літківський бій (лютий) · Повторне взяття Києва більшовиками (лютий) · Бій у Запорозькому городку (лютий) · Бій за Бердичів (березень-квітень) · Куренівське повстання (квітень) · Спроба державного перевороту отамана Оскілка (квітень) · Літній наступ військ УНР (червень - липень) · Бій за Кам'янець-Подільський (червень) · Чортківська офензива (червень) · Харківська операція (червень) · Бої за Вапнярку (липень) · Спільний похід Армій УНР і УГА (серпень) · Київська катастрофа (серпень) · українсько-білогвардійська війна (серпень - грудень) · Тимчасовий україно-польський мирний договір (вересень) · Сепаратна угода УГА та Добровольчої армії (листопад) · Перший зимовий похід армії УНР (грудень)
1920
1921
Перша радянсько-українська війна
Військові частини Армії УНР (грудень 1917 - квітень 1918)
Події
Повстання в Києві(11-12 грудня 1917) • Повстання в Одесі (11-15 грудня 1917) • Ультиматум Раднаркому (17 грудня) • Протистояння на Південно-Західному фронті(19- грудня) • Бої за станцію Лозова (13-17 грудня 1917) • Повстання Чугуївської юнацької школи (14-15 грудня) • Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові (14-19 грудня) • Захоплення більшовиками Павлограда (22 грудня) • Падіння Харкова (23 грудня) • Захоплення Луганська більшовиками (25 грудня) • Захоплення Олександрівська (2 січня 1918) • Захоплення більшовиками Катеринослава (11 січня 1918) • Окупація більшовиками Полтави (18 січня) • Бій за станцію Хутір-Михайлівський (19 січня) • Бій за станцію Бахмач (25 - 27 січня) • Бій під Крутами (29 січня) • Більшовицьке повстання робітників на заводі «Арсенал» (29 січня - 4 лютого) • Захоплення більшовиками Одеси (31 січня 1918) • Літківський бій (2 лютого) • Захоплення Києва більшовиками (8 лютого) • Захоплення Правобережжя України більшовиками (лютий) • Берестейський мир(9 лютого) • Захоплення Єлисаветграда більшовиками (26 лютого) • Звільнення Правобережжя армією УНР разом з німецькими і австрійськими частинами (22 лютого -1 березня) • Звільнення Лівобережжя УНР від більшовиків (1918) (Березень - квітень) • Кримська операція Петра Болбочана (13 - 25 квітня) • Прелімінарний мир більшовиків з Українською Державою (12 червня)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бої_за_станцію_Лозова_(1917)&oldid=40792944