Бєлан Роман Васильович
| Бєлан Роман Васильович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 жовтня 1906 село Галиця, тепер Ніжинського району Чернігівської області |
| Помер | 13 жовтня 1982 (75 років) Москва |
| Країна |  СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
| Посада | депутат Верховної ради СРСР[d] |
| Партія | КПРС |
| Нагороди | |
Роман Васильович Бєлан (Білан) (нар. 14 жовтня 1906, село Галиця, тепер Ніжинського району Чернігівської області — 13 жовтня 1982, Москва) — радянський господарський діяч. Депутат Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в багатодітній бідній селянській родині. З дитячих років наймитував, пас худобу, працював у власному господарстві в селі Галиця на Чернігівщині. Брав участь в прорадянському збройному загоні в селі Галиці.
З 1921 року — слухач Ніжинської радпартшколи, секретар комсомольського осередку. До 1927 року навчався на робітничому факультеті при Київському політехнічному інституті.
У 1927—1931 роках — студент Київського політехнічного інституту. У 1931 році закінчив Київський політехнічний інститут за спеціальністю коксохімік-металург.
Працював рудобоєм, каталем, формувальником металургійних заводів імені Кірова та імені Дзержинського, брав участь у запуску нових домн на Макіївському та Ворошиловському (Алчевському) металургійних заводах.
У 1931—1932 роках — змінний інженер доменного цеху металургійного заводу імені Войкова у місті Керч Кримської АРСР.
У 1932—1939 роках — начальник зміни, заступник начальника доменного цеха металургійного комбінату «Запоріжсталь».
У 1939—1953 роках — директор Кузнецького металургійного комбінату імені Сталіна.
З 1953 року — начальник Головного управління чорної металургії СРСР.
У 1957—1982 роках працював у Держплані СРСР.
Депутат Ради Союзу Верховної Ради СРСР 1—3-го скликань (1 скликання — Запорізький виборчий округ, 2 і 3 скликання — Сталінський виборчий округ).
Нагороди та премії[ред. | ред. код]
- чотири ордени Леніна (26.03.1939; 10.04.1943; 31.03.1945; 3.04.1952)
- орден Жовтневої революції (14.10.1976)
- орден Кутузова 1-го ст. (13.09.1945)
- орден Трудового Червоного Прапора (24.11.1941)
- Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Сталінська премія 2-го ст.(1947) — за розробку та впровадження швидкісного методу реконструкції доменних печей
- Сталінська премія 2-го ст.(1950) — за корінні удосконалення методів управління виробництвом і технології на НМК імені Сталіна, що забезпечили високу продуктивність і економічну роботу
Твори[ред. | ред. код]
Бєлан Р. В., Денисенко В. М. Перспективи розвитку чорної металургії СРСР. — М.: Экономиздат, 1962. — 189 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Воспоминания руководителей КМК [Архівовано 18 листопада 2016 у Wayback Machine.]