Бухарська область
| Бухарська область | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Бухоро вилояти / Buxoro viloyati | |||||
| | |||||
| Адміністративний центр | Бухара | ||||
| Країна |  Узбекистан | ||||
| |||||
| Офіційна мова | узбецька | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 1 505 800 | ||||
| - густота | 35 чол./км² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 40 300 км² км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 206 м | ||||
| - мінімальна | 206 м | ||||
| Часовий пояс | UTC+5 | ||||
| Дата заснування | 15 січня 1938 | ||||
| Вебсайт | buxoro.uz/index.php?Lang=en | ||||
| Код ISO 3166-2 | UZ-BU | ||||
| |||||
 | |||||
| |||||
Буха́рська о́бласть (узб. Бухоро вилояти, Buxoro viloyati) — адміністративно-територіальна одиниця на заході Узбекистану. Утворена 15 січня 1938 року. Площа 40,32 тисяч км². Населення 1437,7 тис. мешканців (1996). Адміністративний центр — місто Бухара.
Межує на північному заході з Хорезмською, на півночі і сході — з Навоїйською, на південному сході — з Кашкадар'їнською областями Узбекистану, на заході і південному заході — з Туркменістаном (Лебапський вілоят).
Географія[ред. | ред. код]
Переважна частина території розташована на півдні пустелі Кизилкум з закріпленими рослинністю грядовими і бугристими пісками та з окремими височинами (Кульджуктау, висота до 785 м).
Клімат різко континентальний, посушливий. Середні температури січня — −5 °C, липня 29 °C. Опадів близько 150 мм на рік.
Головні річки — Зеравшан і Амудар'я. Озера — Тудакуль, Денгизкуль та інші. Водосховища — Куюмазарське, Тудакульське і Шоркульське.
Ґрунти алювіальні, лукові, болотні. Поширені чагарники, ефемери і ефемероїди. В області — Кизилкумський заповідник.
Економіка[ред. | ред. код]
Видобуток природного газу (великі родовища — Газлі та інші); газопроводи на Урал, в Центр, через Ташкент в Киргизстан і на південь Казахстану, нафти.
Легка (бавовноочисна, бавовняно-паперова, шовкомотальна та інші) і харчова промисловості. Основний промисловий центр — Бухара.
Землеробство поливне (Аму-Бухарський канал та інші). Головні галузі сільського господарства: бавовництво, каракульництво, шовківництво. Розвинені плодівництво, баштанство, виноградарство.
Адміністративний поділ[ред. | ред. код]
Станом на 1 січня 2011 року область поділена на 11 районів і 2 міста обласного підпорядкування.[1]
Райони[ред. | ред. код]
| № п/п | Район | Центр |
|---|---|---|
| 1 | Алатський | місто Алат |
| 2 | Бухарський | місто Ґалаасія |
| 3 | Вабкентський | місто Вабкент |
| 4 | Гіждуванський | місто Гіждуван |
| 5 | Джандарський | міське селище Жондор |
| 6 | Каганський | місто Каган |
| 7 | Каракульський | місто Каракуль |
| 8 | Караулбазарський | місто Караулбазар |
| 9 | Пешкунський | міське селище Янгібазар |
| 10 | Ромітанський | місто Ромітан |
| 11 | Шафірканський | місто Шафіркан |
Міста обласного підпорядкування[ред. | ред. код]
Населені пункти[ред. | ред. код]
Станом на 1 січня 2011 року в області налічувалося 11 міст, 62 міських селища і 120 сільських сходів громадян.
Міста[ред. | ред. код]
Керівництво Бухарської області[ред. | ред. код]
Голови облвиконкому[ред. | ред. код]
- Ашуров Умаржон Касимович (1939 — 1940)
- Назаров Сагдулла (1940 — 194.6)
- Махмудов Хамро (1950 — 1952)
- Таїров Абдулхай (1952 — вересень 1952)
- Махмудов Насир (1955 — 1956)
- Ніязметов Ірискул (1957 — 1960)
- Матчанов Назар Маткарімович (1961)
- Ташкулов Сергій Олександрович (1961 — 1963)
- Базаров Нешан (1963 — 1971)
- Хайруллаєв Шаріф Камалович (1971 — 197.6)
- Асатов Убайд (1976 — квітень 1982)
- Ельбаєв Х. (квітень 1982 — 198.3)
- Нарзуллаєв Нурулло Назарович (198.5 — 1986)
- Ташкенбаєв Алішер Холмурадович (1986 — 1990)
- Гатауллін Шаміль (1990 — 1991)
Голови обласної ради народних депутатів[ред. | ред. код]
- Ядгаров Дамір Саліхович (березень 1990 — січень 1992)
1-і секретарі обкому КП Узбекистану[ред. | ред. код]
- Абдурахманов Абдуджабар Абдуджабарович (травень 1938 — липень 1938)
- Турдиєв Халіл (серпень 1938 — лютий 1939)
- Мавлянов Абдуразак (лютий 1939 — жовтень 1941)
- Ісмаїлов (1941 — 194.2)
- Тургунов Мавлян (194.3 — 194.)
- Артикбаєв Якубджан (194.5 — січень 1946)
- Мукумбаєв Карім Карімович (січень 1946 — 1948)
- Мангутов Нігмат Мухамеджанович (1948 — березень 1951)
- Алімов Аріф Алімович (березень 1951 — вересень 1952)
- Таїров Абдулхай (вересень 1952 — 1953)
- Джурабаєв Мурат Надирович (грудень 1953 — травень 1956)
- Ризаєв Ахмадалі (1956 — 1962)
- Матчанов Назар Маткарімович (травень 1962 — березень 1965)
- Муртазаєв Каюм (березень 1965 — 7 лютого 1977)
- Карімов Абдувахід Карімович (7 лютого 1977 — 4 січня 1984)
- Джаббаров Ісмаїл (4 січня 1984 — 22 жовтня 1988)
- Ядгаров Дамір Саліхович (22 жовтня 1988 — 14 вересня 1991)
Хокіми (губернатори)[ред. | ред. код]
- Ядгаров Дамір Саліхович (28 січня 1992 — березень 1994)
- Рахмонов Мавлон Рахімович (18 березня 1994 — 14 грудня 1996)
- Хусенов Самойдін Косимович (1996 — грудень 2011)
- Есанов Мухиддін Турдийович (27 грудня 2011 — 16 грудня 2016)
- Барноєв Уктам Ісайович (16 грудня 2016 — 27 лютого 2020)
- Камалов Карім Джамалович (29 березня 2020 — 22 серпня 2020)
- Умаров Фарход Бакоєвич (28 серпня 2020 — 7 листопада 2020)
- Заріпов Ботір Комілович (7 листопада 2020 — )
Література[ред. | ред. код]
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 89(рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ СОАТО (рос.)(узб.) [Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.]
| |||||||||||
 | Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |