Булавицький Олекса Васильович
| Булавицький Олекса Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 8 жовтня 1916 Умань, Київська губернія | |||
| Смерть | 28 липня 2001 (84 роки) | |||
| Міннеаполіс, Міннесота, США | ||||
| Навчання | Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | художник | |||
| | ||||
Оле́кса Васи́льович Булави́цький (8 жовтня 1916, Умань Київської губернії, нині Черкаської області — 28 липня 2001, Міннеаполіс, Міннесота, США) — український живописець-пейзажист імпресіоністичного спрямування.
Біографічні відомості[ред. | ред. код]
Відвідував Ленінградську академію мистецтв та Одеську академію мистецтв (1935–1938), навчався у Федора Кричевського та закінчив Київський художній інститут (1939–1941) — нині Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури. Працював декоратором та дизайнером у Київській кіностудії та для драматичних театрів — в тому числі для московського балету «Большой».
Під час Другої світової війни опинився за межами України: у Німеччині — та з 1950 року в США, де працював для архітектурних фірм креслярем та дизайнером. Майже все післявоєнне життя прожив у Міннеаполісі (штат Міннесота), з 1959 року мав власні мистецьку студію та приватну школу, в якій навчав малювання дітей і дорослих. Працював викладачем образотворчого мистецтва в Центрі мистецтв та освіти у м. Міннетонка; член Асоціації мистців Міннесоти.
Творчість[ред. | ред. код]
Твори — в більшості класичного характеру, включно з портретами, — спершу до війни з'являлися на виставках в Україні (Львів, 1943); після — в Європі: у містах Мюнхен, Регенсбург, Ельваген, Париж та Амстердам. Згодом північноамериканська публіка ознайомилася з його пейзажами, портретами та натюрмортами на мистецьких виставках у містах Нью-Йорк, Філадельфія, Детройт, Чикаго, Вінніпег та Торонто; у штаті Міннесота відомий у містах: Сент-Пол, Міннеаполіс, Рапід-Сіті та Мургед.
Картини художника зберігаються у багатьох приватних і корпоративних колекціях. У 1990-х роках повернено в Україну до Музею української діаспори у Києві спочатку 40 живописних робіт, а згодом — графічні роботи.
Джерела[ред. | ред. код]
- Степовик Д. В. Булавицький Олекса Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9. — С. 570.
- Твори О. Булавицького сьогодні обабіч океану, Зореслав Байдюк, Руслан Дейниченко, «Голос Америки», Міннеаполіс—Київ,12/10/2005
- Віднесені вітрами з України, Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик «Персонал Плюс», № 5 (156) 1—7 лютого 2006 року [Архівовано 27 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- Вітальня: Наш музей підтверджує: український народ дуже талановитий, Володимир Тихенко, Молода Україна [Архівовано 19 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Олекса Булавицький, Музей Культурної Спадщини, Київ
- Olexa Bulavitsky, Museum of Cultural Heritage, Kyiv (англ.)
- Olexa Bulavitky 1916—2001 [Архівовано 31 жовтня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Anchor: The House of Hope Presbyterian Church Issue No. 93 September 2002 (англ.)
- Encyclopedia of Ukraine, Vol. І, University of Toronto Press, 1984 (англ.)
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |