Бужани

Бужа́ни (дав.-рус. Бужа̑не^[1]) — літописне східнослов'янське плем'я, яке впродовж VIII-XI століть проживало на території західноукраїнських земель у басейні річки Західний Буг, від якої і походить його назва.

Етнонім «бужани» ще у XI столітті був відомим Несторові-літописцеві, котрий згадує про них з-поміж 14-ти найбільших слов'янських племен напередодні утворення Руської держави: «…Бужане, зане сѣдоша по Бугу, после же велыняне…». Після того, як у ІХ-Х ст. бужани увійшли до складу Київської Русі, у давніх писемних джерелах про них більше не згадано.

Згадки про бужан містяться у давньоруських літописах («Повість минулих літ») та іноземних хроніках («Баварський географ»). За даними Баварського географа, на землях, заселених бужанами, було близько 230 укріплених городищ. У Повісті минулих літ розповідається про те що бужани і волиняни раніше називалися дулібами^[2][3].

Головними центрами бужан, були міста: Белз, Буськ, та інші.

Гегемонія дулібів поширювалася на весь підвладний їм регіон ще в VI ст., але після аварського завоювання дулібський племінний союз розпався, і частина його територій опинилась в залежності від Аварського каганату. У IX-Х ст. черв'яни мали чільне місце в суспільстві перед бужанами, пізніше волиняни зайняли лідерство у політично-економічному житті надавши назву Волині^[4].

Див. також[ред. | ред. код]

• Черв'яни
• Дуліби
• Волиняни
• Антський союз
• Анти

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• «Літопис Руський», м. Київ, вид. «Дніпро», 1989 р., 591 с. — ISBN 5-308-00052-2
• Гайдай Л. // «Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях». — м. Луцьк: вид. «Вежа», 2000 р.
• «Довідник з історії України». За ред. І.Підкови та Р. Шуста.- мю Київ: вид. «Генеза», 1993 р. [Архівовано 10 квітня 2009 у Wayback Machine.]
• Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — ISBN 5-325-00781-5.

Посилання[ред. | ред. код]

• А. Г. Плахонін. Бужани [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 391. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.

п о р Державні утворення українців Стародавність Рус • Русь • Русини Племінні союзи праукраїнців Анти • Білі хорвати • Дуліби (Бужани • Волиняни) • Деревляни • Поляни • Сіверяни • Уличі • Тиверці • Дреговичі Середньовіччя Гардарикі • Київська Русь • Київське князівство • Чернігівське князівство • Волинське князівство • Галицьке князівство • Переяславське князівство • Королівство Русі • Велике князівство Руське • Велике князівство Литовсько-Руське • Глинське князівство Козацька доба Річ Посполита • Військо Запорозьке • Гетьманщина • Ханська Україна • Велике князівство Руське • Королівство обох Галичин • Велике князівство Литовське і Руське • Річ Посполита Трьох Народів Габсбурзька монархія Королівство Галичини та Володимирії • Герцогство Буковина Українська революція (1917—1921) УНР • ЗУНР • Українська Держава • КНР • Далекосхідна Україна • Українська Сибірська державність • Гуцульська Республіка• Лемко-Русинська Республіка • Команчанська Республіка • Холодноярська республіка • Медвинська республіка • Республіка Чорного Лісу • Мліївська республіка • Вільна територія • УНР Рад • ДКРР • ОРР Баштанська республіка • РСР Тавриди • ГСРР • УРР • Кубанська Радянська Республіка • Кубано-Чорноморська Радянська Республіка • БРР Від УРСР до Незалежності УРСР • Карпатська Україна • Олевська республіка • Українська держава (1941) • Колківська республіка • Україна Інші Куявія • Миньковецька держава • Шулявська республіка Чечелівська республіка