Будслав
| село Будслав | ||||
| Транслітерація назви | Budslaŭ | |||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 54°47′ пн. ш. 27°28′ сх. д. / 54.783° пн. ш. 27.467° сх. д.Координати: 54°47′ пн. ш. 27°28′ сх. д. / 54.783° пн. ш. 27.467° сх. д. | ||||
| Країна |  Білорусь | |||
| Область | Мінська область | |||
| Район | Мядельський район | |||
| Перша згадка | 1504 | |||
| Населення | 721 (1996) | |||
| Площа | 45,97 км² | |||
| Часовий пояс | час у Білорусі | |||
| Поштовий індекс | 222510 | |||
| Телефонний код | +375-1797 | |||
| Висота | 177 м.н.р.м. | |||
| Транспорт, відстані | ||||
| До Мінська | ||||
| - фізична | 98 км | |||
  Будслав | ||||
  Будслав Будслав (Білорусь Мінська область) | ||||
 | ||||
 Будслав у Вікісховищі | ||||
Будслав — колишнє містечко, нині село Мядельського району Мінської області Білорусі на річці Сервач. Центр Будславської сільської ради.
Розташоване за 18 км на північ від Довгинова, за 16 км на північний схід від Кривичів, за 26 км на північний схід від Княгинина, за 12 км від автошляху Р29, за 6 км на схід від залізничної станції Будслав.
Назва[ред. | ред. код]
Назва (біл. Буда, Буцлаў, Будцлаў) походить від слов'янського прізвиська Будслав в сенсі майстер — будівничий.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про Будслав датується 1504 роком коли великий князь литовський Олександр подарував цю оселю Бернардинам з Вільна.
У 1589 році вони будують дерев'яний, а згодом (1783) мурований костел і дві каплиці.
Від 1782 року — містечко.
Від 1793 року, після Другого поділу Речі Посполитої, загарбаний Російською імперією, у складі Віленського повіту.
Від 1848, у приватному володінні І. Оскерка І.
Від 1885 року центр волості. Функціонували костел, синагога, парафіяльна школа.
Вважається, поява в 1907 році залізниці (гілка Полоцьк-Молодечне) прислужилася розвиткові містечка. Залізнична станція з відповідною назвою на відстані 2 км допіру є осібним населеним пунктом з ідентичною назвою Будслав.
Під час Першої світової війни у містечку дислокувався штаб 2 Російського війська Західного фронту, що координував головні дії битви над озером Нароч.
Від 1917 до 1919 діяла Будславська білоруська гімназія.
Від 1921 року центр ґміни Вілейського повіту Віленського воєводства.
Від 1940 центр сільради Кривицького, а від 1962 року — Мядельського району.
Від 1990 щороку відбуваються прощі до образу Матері Божої Будславської.
Населення[ред. | ред. код]
- 1859 — 485 мешканців, 68 дворів.[1]
- 1868 — 259 мешканців, 48 дворів.
- 1885 — 327 мешканців, 50 дворів.
- 1970 — 859 мешканців, 318 дворів.
- 1996 — 721 мешканців, 300 дворів.
- 1997 — 718 мешканців, 302 дворів.
Інфраструктура[ред. | ред. код]
Нині у Будславі є лісництво, початкова школа, Дім культури, комбінат побутового обслуговування і відділення зв'язку.
Туристичні атракції[ред. | ред. код]
У Будславі зберігається образ Будславської Богородиці, один із найшанованіших в католицтві Білорусі.
Пам'ятки культури[ред. | ред. код]
- Водяний млин (1930-і).
- Костел Вознесення Пресвятої Діви Марії (1767—1783).
- Образ Пресвятої Діви Марії.
- Вівтар (XVII століття).
- Каплиця (XIX століття).
- Плебанія (XIX століття).
- Палацо-парковий ансамбль Оскерків (XVIII—XX століття).
Втрачена спадщина[ред. | ред. код]
- Палац Оскерків (XVIII століття).
Відомі уродженці[ред. | ред. код]
- Юхим Глинський (1853—1898) — білоруський співак, органіст і композитор
- Вінцент Жук-Гришкевич (1903—1989) — голова Ради Білоруської Народної Республіки
- Меделко Павліна Вінсентівна (1893—1974) — білоруська артистка, педагог, мемуаристка
Посилання[ред. | ред. код]
- Світлини Будслава [Архівовано 6 листопада 2011 у Wayback Machine.]
- Национальный санктуарий Божьей Матери в Будславе (біл.) (рос.) (англ.) (пол.) (нім.)
- Галина Абакунчик. Будславу 500 літ [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] (біл.)
- Погода у Будславі [Архівовано 11 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Алесь Высоцкі, Паўлінка з Будслава: успамінае сваячка [Архівовано 10 червня 2015 у Wayback Machine.] (біл.) // «Рэгіянальная газета»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Budsław // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich.Tom XV, cz. 1: Abablewo — Januszowo. — Warszawa, 1900. S. 261. Архів оригіналу за 15 жовтня 2009. Процитовано 23 жовтня 2009.
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Будслав |
| ||||||||