Бруно Яландер

Бруно Яландер
фін. Bruno Fredrik Jalander
Бруно Яландер
Бруно Яландер
Міністр оборони Фінляндії
3 вересня 1921 — 22 червня 1923
Попередник Онні Хяляйнен
Наступник Кійості Калліо
Міністр оборони Фінляндії
15 брезня 1920 — 9 квітня 1921
Попередник Карл Берг
Наступник Онні Гяляйнен
Народився 28 серпня 1872(1872-08-28)[1][2]
Рааге, Велике князівство Фінляндське
Помер 14 грудня 1966(1966-12-14) (94 роки)
Гельсінкі, Фінляндія
Відомий як політик, офіцер, поліціянт
Країна Фінляндія і Російська імперія
Батько F. V. Jalanderd
У шлюбі з Айно Акте (18761944)
Звання генерал-майор
Нагороди
орден Трьох зірок Order of the Polar Star - Commander 1st Class

Бруно Яландер (швед. Bruno Fredrik Jalander 25 серпня 1872, Раахе, Велике князівство Фінляндське14 грудня 1966, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський державний діяч, з 1920 по 1923міністр оборони Фінляндії, генерал. Чоловік оперної співачки Айно Акте.

Життєпис[ред. | ред. код]

Міністр оборони Фінляндії, губернатор Нюландської губернії.

Народився 25 серпня 1872 в Раахе, у Великому князівстві Фінляндському.

У 1900-х — помічник Гельсингфорського поліцмейстера, капітан.

Під час громадянської війни у Фінляндії був на боці білих, один з організаторів Охоронного корпусу, отримав генеральський чин.

У незалежній Фінляндії з 15 березня 1920 по 9 квітня 1921 і з 3 вересня 1921 по 22 червня 1923 року був міністром оборони. [3]

До 1932Нюландським губернатором.

У лютому 1932 вступив у конфлікт з правим Рухом Лапуа, який переріс в заколот в Мянтсяля.

Родина[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Сухонен П. Айно Акті // Сто видатних фінів: Калейдоскоп біографій: [ Арх. 18 грудня 2012] / Ред. Т. Віхавайнен [d]; пер. з фін. І. М. Соломеща. - Гельсінкі: Товариство фінської літератури, 2004. - 814 с. - ISBN 951-746-522X.
  • Смирнов В. М. Из революционной истории Финляндии. 1905, 1917, 1918 гг. — Л., 1933.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Kansallisbiografia / за ред. M. KlingeSuomalaisen Kirjallisuuden Seura, Suomen Historiallinen Seura. — ISSN 1799-4349
  2. Bruno JalanderSLS.
  3. Puolustusministeri. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 15 квітня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]