Бризантні вибухові речовини

Бризантні вибухові речовини (рос. бризантные взрывчатые вещества, англ. detonating explosives, desruptive explosives, high explosives, нім. hoch-explosive, Sprengstoffe, Brisanzsprengstoffe) — вибухові речовини, які, як правило, менш чутливі до зовнішніх впливів, ніж ініціюючі вибухові речовини. Здатні до стійкої детонації. Швидкість поширення детонації — від 3 до 9 км/с.

Використовуються:

Їх горіння переходить в детонацію лише в замкнутому об'ємі або при наявності великої кількості вибухових речовин.

На практиці детонація бризантних вибухових речовин здійснюється шляхом вибуху невелікої кількості ініціюючої вибухової речовини. Більшість бризантних вибухових речовин — ароматичні нітросполуки, нітраміни, нітроефіри.

Основну масу промислових бризантних вибухових речовин складають амоніти та грануліти, в меншій кількості використовуються динаміти, амонали, алюмотол, водонаповнені вибухові речовини.

З бризантних вибухових речовин виділяють підклас ініціюючих вибухових речовин, які застосовуються тільки у засобах ініціювання.

В шахтах, в атмосфері яких є метан або інші вибухові суміші, для проведення вибухових робіт застосовують так звані запобіжні бризантні вибухові речовини (вони містять певну кількість NaCl, KCl).

За потужністю бризантні вибухові речовини діляться на:

Література[ред. | ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Інженерна підготовка: навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 357—362. — 552 с.
  • О.О.Швець, Ю.О.Фтемов, Р.Л.Колос. I // Вибухова справа. Основи ведення підривних робіт: Навчальний посібник. — Львів : Національна академія сухопутних військ, 2016. — С. 34 — 60. — 352 с.
  • «Инженерные боеприпасы. Руководство по материальной части и применению» 1976 (рос.)