Браґі Боддасон
| Браґі Боддасон | |
|---|---|
| норв. Bragi Boddason inn Gamli | |
| Народився | 800[1] |
| Помер | невідомо |
| Країна |  Ісландія |
| Національність | норвежець |
| Діяльність | Скальди, письменник |
| Відомий завдяки | поет-скальд |
| Magnum opus | Ragnarsdrápad |
Браґі Старий Боддасон (норв. Bragi Boddason inn Gamli, Браґі син Бодда; нар. I пол. IX ст.) — норвезький поет-скальд раннього Середньовіччя. Вважається першим у Скандинавії скальдом, чиї вірші дійшли до нас, хоча і в уривках. Автор «Драпи про Раґнара». Вірші збереглися тільки в ісландській традиції і є найдавнішими зі збережених скальдичних віршів.
Життєпис[ред. | ред. код]
Про його життя невідомо практично нічого. Браґі згадується у давньоісландських джерелах як предок ряду ісландців, які жили в IX—X ст. Судячи з його місця в родоводах цих ісландців, він жив у першій половині IX ст. У «Ланднамабок» («Книзі про заселення країни») повідомляється, що Браґі був одружений з Лофеною, дочкою Ерпра Лутанді, іншого скальда, який служив шведському королю Ейстену Войовничому[2]. Вони були серед предків пізнішого скальда Ґуннлауґа[3].
У своїй «Едді» Сноррі Стурлусон цитує безліч строф, які він приписує Браґі Боддасону, який нібито жив при дворах кількох шведських королів: Раґнар Лодброка, Ейстейна Войовничого (швед. Eysteinn beli) і Бйорна Залізний Бік (давньоскан. Björn Járnsíða, швед. Björn Järnsida)[4], які правили в першій половині IX століття.
У «Переліку скальдів» говориться, що Браґі був автором хвалебних пісень про шведських конунґів Ейстейна Войовничого і Бйорна Залізний Бік, але ці пісні не збереглися. Це найдавніші збережені Скальдичеські вірші. Ці пісні не збереглися. У «Сазі про Еґіль» Арінбйорн розповідає, що, коли його предок Браґі накликав на себе гнів шведського конунґа Бйорна, він склав драпу в двадцять вис за одну ніч і «отримав за це свою голову», був помилуваний[4].
У ісландській традиції (в «Книзі про заселення країни», у «Сазі про Стурлунґах» і в «Сазі про Гальва») збереглась розповідь, в якій Браґі виступає чи то як віщун, то чи як мудрець: він гостює у норвезького конунґа Гйора і, дивлячись на гру трьох хлопчиків Гамунда, Ґейрмунда та Лейва — двох синів цього конунґа і сина рабині, на якого дружина конунґа обміняла своїх синів, виявляє підміну і висловлює це у лаусавісі, котра збереглася.
Близнята ці —
я переконаний, —
Гамунд і Ґейрмунд,
то діти Гйора.
Одначе Лейв, той третій,
є сином Лодгатта.
Жінка-кріпачка його народила.[5]
В ісландській традиції згадується один з асів (богів) на ім'я Браґі. Існує думка, що саме Браґі Боддасон, в усній традиції, перетворився якимось чином на бога поезії.
Драпа про Раґнар[ред. | ред. код]
Сноррі Стурлусон особливо часто цитує уривки з творіння Браґі під назвою «Драпа про Раґнар» (давньоскан. Ragnarsdrápa). У драпі про Раґнар описані зображення сцен з героїчних і міфологічних сказань на щиті, отриманому скальдом Браґі Боддасоном[6] у дар від якогось конунґа Раґнара Сіґурдарсона (в «Переліку скальдів» цей Раґнар ототожнюється, швидше за все помилково, з легендарним данським вікінгом Раґнаром Шкіряні Штани). У збережених вісах цієї драпи описуються сцени з переказів, добре відомих по «Старшій Едді» і «Молодшій Едді». Зображення, за описами, включали бій Тора зі змієм Йормунґандом, оранку Ґевйоном ґрунту Швеції, що призвело до відокремлення від Швеції острова Зеландія, напад Гамдіра і Серлі на короля Германаріха і нескінченну битву між Гедін і Гйоґні.
Джерела[ред. | ред. код]
- Лучук Іван Володимирович. «Історія світової поезії». Серія: Дивоовид ст. 672 ISBN 978-966-10-1046-7;
- Clunies Ross M. «Bragi Boddason» // Medieval Scandinavia. En Encyclopedia / Ed. F. Pulsiano. New York-London, 1993. P. 55-56;
- Kuhn H. Dróttkvætt. Heidelberg, 1983. S. 275-291. Е. А.
- Rudolf Simek, Hermann Pálsson: «Lexikon der Altnordischen Literatur». Kröner, Stuttgart 1987. ISBN 3-520-49001-3.
- G. Brynjúlfsson: «Brage den Gamles kvad om Ragnar Lodbrogs Skjold», i Aarbøger for nordisk Oldkyndighed og Historie 1860, s. 3–13
- Finnur Jónsson: «Om skjaldepoesien og de ældste skjalde», i Arkiv för Nordisk Filologi 6, 1890, s. 121–155
- Finnur Jónsson: «Brage skjald», i Acta Philologica Scandinavica 5, 1930–31, s. 237–286
- W. H. Vogt: «Bragis schild», i Acta Philologica Scandinavica 5, 1930–31, s. 1–28
- H. Lie: «Skaldestil-studier», i Maal og Minne 1952, s. 1–92 (opptrykt i Om sagakunst og skaldskap. Utvalgte avhandlinger, Øvre Ervik 1982, s. 109–200
- A. P. Smyth: «Scandinavian Kings in the British Isles», Oxford 1977, s. 850–880
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Virtual International Authority File — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
- ↑ Bragi Boddason: Lausavisa Hollander, «Bibliography», pp. 67—68.
- ↑ Finnur Jónsson: Om skjaldepoesien og de ældste skjalde. Архів оригіналу за 25 жовтня 2016. Процитовано 6 серпня 2017.
- ↑ а б Походження Русі. Стародавні скандинавські саґи і Стара Скандинавія. Том 2 Омелян Пріцак (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 серпня 2017. Процитовано 6 серпня 2017.
- ↑ V igfùsson-York Powell. O rigines Islandicae II, 1905. — C. 88
- ↑ Від угаритського епосу до пісень ваґантів. Версії Івана Лучука [Архівовано 16 липня 2017 у Wayback Machine.] Всесвіт
Посилання[ред. | ред. код]
- Життєпис Браґі Боддасона [Архівовано 13 квітня 2014 у Wayback Machine.] на Norsk biografisk leksikon(норв.)
- Браґі Боддасон [Архівовано 13 вересня 2016 у Wayback Machine.] на Nordisk familjebok(швед.)
|
