Брати мусульмани

Брати мусульмани

الإخوان المسلمون‎‎
Голова партії Мухаммед Баді
Засновник Гасан аль-Банна
Дата заснування 1928
Ісмаїлія, Єгипет
Штаб-квартира Каїр, Єгипет — (історична)
неясно — (н.в.)
Ідеологія

суннітський ісламізм

ісламський фундаменталізм
Офіційний сайт www.ikhwanweb.com (англійською)
www.ikhwanonline.com (арабською)

Товариство братів-мусульман (араб. جماعة الإخوان المسلمين‎ Jamāʿat al-Ikhwān al-Muslimīn), більш відома як «Брати́-мусульма́ни» (араб. الإخوان المسلمون‎‎‎ al-Ikhwān al-Muslimūn Аль-Іхван аль-Муслімун) — міжнародна релігійно-політична асоціація, заснована 11 квітня 1929[джерело?] з невеликої групи, яку 1928 року створив Гасан аль-Банна в Ісмаїлії (Єгипет).

Історія[ред. | ред. код]

1934 — центр асоціації був переведений до Каїра.

1937 — були засновані відділення Братів мусульман у Сирії, Лівані, потім в Іраці, Йорданії, Судані, Палестині.

Асоціація закликала до об'єднанню всіх мусульман в боротьбі проти імперської системи Заходу; домагалася відновлення халіфату, життя в якому регулювалося б положеннями Корану. У політичній діяльності, лідери «Братів-мусульман» спирались на ідеї соціальної справедливості та боротьби за національне визволення.

У міру того як її вплив зростала, вона виступала проти британського правління в Єгипті, починаючи з 1936 року[1], але була заборонена після звинувачення в насильницьких вбивствах[2], включаючи вбивство прем'єр-міністра молодим членом «Братів-мусульман»[3][4][5].

До 1939 асоціація «Братів-мусульман» перетворилася на масову організацію з великою мережею відділень на місцях. До складу організації входили воєнізовані міліцейські батальйони, молодіжні спортивно-воєнізовані загони та бойові групи.

Після безуспішної спроби захопити владу в Єгипті асоціація була заборонена (8 грудня 1948).

12 лютого 1949 — був убитий Гасан Аль-Банна. Його наступником став Гасан аль-Худайбі, але він не зміг повністю відновити вплив «Братів-мусульман» у Єгипті (ОАР).

Ідеологом руху був єгипетський мислитель Саїд Кутб.

У 1952 році єгипетська монархія була повалена групою націоналістичних військових офіцерів (Рух вільних офіцерів), які сформували осередок у «Братів-мусульман» під час першої війни проти Ізраїлю в 1948 році[6]. Однак після революції Ґамаль Абдель Насер, лідер осередку «вільних офіцерів», після повалення першого президента Єгипту Мухаммеда Наґіба в результаті державного перевороту, швидко виступив проти «Братів-мусульман», звинувачуючи їх в замаху на його життя. Асоціація була заборонена, і на цей раз тисячі його членів були ув'язнені, багато з яких піддавалися тортурам і роками втримувалися у в'язницях та концентраційних таборах.

Офіційно, асоціація «Братів-мусульман» була заборонена 29 жовтня 1954. Відтоді діяла підпільно.

Філії «Братів-мусульман» є в Сирії, Іраку, Йорданії, Лівані, Судані.

На початку 2011 року під час Єгипетської революції члени угруповування «Братів-мусульман» були одними з найактивніших учасників народних акцій протесту на площі Тахрір у Каїрі, які призвели до відставки президента Мубарака. У новому (постмубаракському) Єгипті «Брати-мусульмани», попри свій нелегальний статус, почали відігравати помітну роль у політичному житті країни.

6 червня 2011 — ісламістський рух «Брати-мусульмани» офіційно виключили зі списку заборонених у Єгипті, тобто вперше за свою 80-річну історію ця організація стала легальним політичним рухом. У новому вигляді вона називається «Партія свободи і справедливості» і взяла участь у парламентських виборах 2011–2012 (перший тур — 28 листопада). На цих виборах партія поставила собі за мету вибороти від 1/3 до ½ місць у законодавчих зборах[7]. У першому турі в Каїрі, Александрії та Порт-Саїді «Брати-мусульмани» набрали до 30-40 %, що може дати їм щонайменше 40 % місць у Народній асамблеї — нижній палаті єгипетського парламенту[8].

Згідно з заявами її лідерів, партія не буде теократичною, а стане своєрідним аналогом європейських християнсько-демократичних об'єднань, що відстоюють традиційні цінності[9].

В 2012 році один із лідерів ісламської організації «Брати-мусульмани», Абдельмунім Абульфутух, постановив висунути свою кандидатуру на посаду президента Єгипту[10].

В червні 2012 року член організації Мухаммед Мурсі був оголошений Президентом Єгипту[11].

3 липня 2013 року Мурсі було усунуто в результаті військового перевороту[12].

Статус в інших країнах[ред. | ред. код]

Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013)

Саудівська Аравія[ред. | ред. код]

Саудівська Аравія 7 березня 2014 року, включила організацію до чорного списку, як терористичну[13]

Йорданія[ред. | ред. код]

Осередки Братів-мусульман з'явились в Йорданії в 1945 році[14]. Станом на 2012 рік, організація мала близько 15000 членів та була найбільшою релігійною організацією в країні. Окрім офіційних членів, іще близько 100000 людей пов'язані з організацією та отримують від неї соціальну і фінансову допомогу. Благодійне крило організації, «Ісламській суспільний центр» (англ. Islamic Society Center) розподіляє допомогу серед незаможних йорданців. У всіх державних установах країни є члени організації. Йорданські «Брати-мусульмани», як і в інших країнах, наголошують на зміцненні та збереженні внутрішньої цілісності організації, тому тут вітаються шлюби серед її членів.

Катар[ред. | ред. код]

Рух «Братів-мусульман» має добрі стосунки з Катаром, під час Арабської весни катарський канал «Аль-Джазіра» надав інформаційну підтримку рухові, а з приходом «Братів» до влади, прем'єр-міністр Катару пообіцяв не допустити банкрутства Єгипту[15].

Об'єднані Арабські Емірати[ред. | ред. код]

Діяльність міжнародної релігійно-політичної асоціації «Брати-мусульмани» в ОАЕ заборонена[16]. Протягом 2012 року влада Еміратів неодноразово повідомляла про арешти на своїй території членів ісламістських угруповань. За даними еміратських спецслужб, вони загрожують національній безпеці країни та прагнуть до зміни правлячих режимів в арабських монархіях Перської затоки.

Так, на початку 2013 року було затримано 94 людини, більшість з яких належать організації «Аль-Іслах», що має тісні зв'язки з рухом «Брати-мусульмани». Прокуратура ОАЕ звинуватила їх у порушенні статті 180 Кримінального кодексу ОАЕ, яка, зокрема, забороняє заснування в країні політичних партій чи будь-яких інших організацій, що створюють загрозу державній безпеці[17].

Росія[ред. | ред. код]

Рішенням Верховного Суду Російської Федерації від 14 лютого 2003 року[18][19] організація «Брати-мусульмани» визнана терористичною та її діяльність на території Російської Федерації заборонена. В рішенні суду сказано:

«Брати-мусульмани» («Аль-Іхван аль-Муслімун») — організація, в основу діяльності якої покладені ідеї основних теоретиків та лідерів Хассана аль-Банни та Сеїіда Кутба. Мета — усунення неісламських урядів та встановлення ісламського правління у світовому масштабі шляхом відновлення «Великого ісламського халіфату» спочатку в регіонах з переважно мусульманським населенням, включно з Росією та країнами СНД. В ряді держав Близького Сходу заборонена законом (Сирія). Основні форми діяльності: ісламська пропаганда, активне вербування прибічників у мечетях, збройний джихад, не обмежений територіальними рамками.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Delanoue, G., al-Ik̲h̲wānal-Muslimūn, Encyclopaedia of Islam, Brill Publishers
  2. ↑ Chamieh, Jebran, Traditionalists, Militants and Liberal in Present Islam, Research and Publishing House, 1995, p. 140.
  3. ↑ Mitchell, Richard Paul, The Society of the Muslim Brothers, Oxford University Press, 1993, p. 68–69
  4. ↑ THE WORLD AFTER 9/11 : The Muslim Brotherhood In America [Архівовано 28 червня 2011 у Wayback Machine.]. The Washington Post.
  5. ↑ Lia, Brynjar. The Society of the Muslim Brothers in Egypt: The Rise of an Islamic Mass Movement 1928—1942. Ithica Press, 2006. p. 53
  6. ↑ أسرار حركة الضباط الأحرار والإخوان المسلمون. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 10 березня 2020.
  7. ↑ У Єгипті рух Брати-мусульмани виключили з переліку заборонених організацій // Кореспондент.net, 6.06.2011. Архів оригіналу за 8 червня 2011. Процитовано 6 червня 2011.
  8. ↑ Ісламісти всіх мастей, на передову! // Український тиждень, № 50 (215), 8.12.2011[недоступне посилання з вересня 2019]
  9. ↑ Mura, Andrea (2015). The Symbolic Scenarios of Islamism: A Study in Islamic Political Thought. London: Routledge. Архів оригіналу за 11 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2019.
  10. ↑ 'Shariah in Egypt is enough for us,' Muslim Brotherhood leader says. Hürriyet Daily News. 23 травня 2011. Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 28 листопада 2012.
  11. ↑ Обраний президент Єгипту Мухаммед Морсі склав присягу перед колегією Вищого конституційного суду Єгипту в Каїрі. // Уніан, 30.06.2012. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 18 січня 2013.
  12. ↑ Мурсі був зміщений військовими зі свого поста, а дія конституції припинена.[недоступне посилання з червня 2019] (укр.)
  13. ↑ ALARABIYA. https://english.alarabiya.net/en/News/middle-east/2014/03/07/Saudi-Arabia-declares-Muslim-Brotherhood-terrorist-group.html (English) . Al Arabiya News. 07 березня 2014. Архів оригіналу за 8 жовтня 2020. Процитовано https://english.alarabiya.net/en/News/middle-east/2014/03/07/Saudi-Arabia-declares-Muslim-Brotherhood-terrorist-group.html.
  14. ↑ Mohammad al-Fodeilat (6 вересня 2012). How Jordan's Islamists Came to Dominate Society: An Evolution. Al Monitor. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 18 січня 2013.
  15. ↑ Sultan Sooud Al Qassemi (23 січня 2013). Qatar's Brotherhood Ties Alienate Fellow Gulf States - Al-Monitor: the Pulse of the Middle East. www.al-monitor.com. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 24 січня 2013.
  16. ↑ В ОАЕ викрили осередок "Братів-мусульман" - ЗМІ. УкрІнформ. 2 січня 2013. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 18 січня 2013.
  17. ↑ В ОАЕ судитимуть майже 100 осіб, звинувачених у спробі держперевороту. УкрІнформ. 28 січня 2013. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 28 січня 2013.
  18. ↑ (рос.) Единый федеральный список организаций, признанных террористическими Верховным Судом Российской Федерации. Federal Security Service. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 13 квітня 2011.
  19. ↑ (рос.) Постановление ГД ФС РФ от 12.02.2003 N 3624-III ГД "О Заявлении Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации "О пресечении деятельности террористических организаций на территории Российской Федерации" // "Собрание законодательства РФ", 24.02.2003, N 8, ст. 720. Consultant Plus. Архів оригіналу за 01.01.2016. Процитовано 28.01.2013.

Література[ред. | ред. код]

  • Джемаль Г. Исламский проект: Боротьба за историю. // Исламская интеллектуальная инициатива XX века / под общ ред. Г. Д. Джемаля — М.: Ummah, 2005. — 336 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Брати_мусульмани&oldid=41873975