Бої за Артемівськ

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бої за Бахмут.
Бої за Артемівськ
Війна на сході України
Дата12 квітня — 6 липня 2014
МісцеУкраїна Бахмут, Донецька область
(Парасковіївка)
Результат

Перемога українських сил

  • Встановлення повного контролю над містом Збройними силами України
  • Успішний захист військових складів
Сторони
Україна Україна

Росія Росія

Командувачі
Україна Василь Крутов
Україна Олександр Трепак		 Росія/ Ігор Стрєлков
Формування

Сухопутні війська

 Національна гвардія		  Проросійські бойовики

початок артилерійських обстрілів

вторгнення кадрових військ РФ

перші Мінські домовленості

другі Мінські домовленості

Бої за Артемівськ — епізод російсько-української війни 2014 року на сході України. Збройне протистояння у місті Артемівськ (з 2016 року Бахмут) Донецької області та його околицях між 3-м полком спеціального призначення та російськими терористичними формуваннями.

Передумови[ред. | ред. код]

Протягом березня–травня 2014 року в багатьох містах східних, центральних і південних регіонів України відбулися проросійські виступи. Приводом до виступів став процес окупації Росією Криму. Акції відбувалися під російськими прапорами і з проросійськими гаслами, висували широкий спектр вимог — від переходу до федеративного устрою України до закликів розчленування території України і повторення «Кримського сценарію» з входженням до складу Росії.

Проросійські мітинги в Артемівську[ред. | ред. код]

1 березня 2014 в місті відбувся перший масовий проросійський мітинг. Від організаторів мітингу звучали відверто сепаратистські заклики до об'єднання з Росією та проведення референдуму. В цей ж день, над будівлею міської ради було піднято прапор Росії.[1]

Українською владою було організовано вивезення зброї з військових складів поряд з містом з перших чисел березня 2014 року.[2]

Проросійські мітинги продовжувалися до другої половини квітня 2014. Риторика та лозунги не змінювалися, але учасників акцій ставало дедалі менше.[3]

Перебіг подій[ред. | ред. код]

Квітень[ред. | ред. код]

12 квітня міста Слов'янськ і Краматорськ неподалік захопили озброєні російські загони під командуванням Ігоря Гіркіна, колишнього офіцера ФСБ. Того ж дня в Артемівську сепаратистами була проголошена влада Донецької народної республіки[4]. Російські керівники підрозділів вторгнення розраховували на повторення «кримського сценарію».

Для відновлення контролю над Донецькою областю та містом Артемівськ зокрема, 13 квітня 2014 року українська влада розпочала антитерористичну операцію.[5]

19 квітня 2014 року сили 3-го полку спеціального призначення посилили гарнізон арсеналу зберігання стрілецької зброї в с. Парасковіївка.[6]

Олександр Трепак, разом із кількома розвідувальними групами відбув у район міста Бахмут (на той час — Артемівськ). Спільно з підрозділами спеціального призначення Військової служби правопорядку, кіровоградці охороняли Центр забезпечення бронетанковим озброєнням, розташований в Бахмуті (1282-й центр забезпечення бронетанковим озброєнням та технікою — в/ч А2730) та базу зберігання стрілецької зброї в селі Парасковіївка (в/ч А-4176).

24 квітня — відбувся перший штурм (невдалий) сепаратистами військової частини, що була розташована в Артемівську[7].

Травень[ред. | ред. код]

З будівлі Артемівської міської ради було знято українську символіку.

25 травня сепаратистам вдалося зірвати проведення виборів Президента України в місті.[8]

Червень[ред. | ред. код]

7 червня в місті поранили та взяли в полон командувача бази бронетанкових військ Володимира Чоботка. Група Пекаря в кількості 6 чоловік по тривозі виїхала білим цивільним фургоном його діставати. В такій же цивільній машині їм на зустріч виїхала група бойовиків. Заступник командувача групи 3-го полку з позивним Мерзавчик зорієнтувався першим – машину бойовиків розстріляли з автоматів. За кілька секунд було ліквідовано три бойовика, одного поранено та одного взято в полон. Серед вбитих бойовиків виявився «комендант міста Артемівськ» Велес. Група Пекаря забрала зброю та документи бойовиків.[9]

Зовнішні відеофайли
1. Перестрілка в Артемівську // 19 червня 2014

Розвідгрупа з 8 бійців спецпризначення розпочала операцію з пошуку та евакуації важкопораненого офіцера. Для цього довелося захопити блокпост сепаратистів на в'їзді до міста та утримувати його протягом 3 годин, щоб дати змогу іншій групі евакуювати пораненого на гвинтокрилі. Під час бою, командувач підрозділу Олександр Трепак, отримав вогнепальне поранення ноги, але від евакуації відмовився і протягом двох діб керував відбиттям атак бойовиків на Центральну артилерійську базу озброєння.

Ми добре розуміли, що російські найманці намагатимуться заволодіти бронетехнікою та стрілецькою зброєю, тож підготували надійні пости та секрети, морально налаштувалися на зустріч “гостей”[10]

20 червня відбувся другий штурм сепаратистами військової частини, що знаходилась в місті[11]. Штурм українських складів з боку Горлівки спецпризначенці відбили за допомогою гранатометів. Наступний наступ відбувся за підтримки мінометного вогню, в наступ пішов танк Т-64 та піхота, та й ця спроба не мала успіху. Українські воїни придушили міномет, відсікли піхоту та підбили бойову машину супротивника.

Бої за військові склади в Артемівськ стали одним з перших випадків застосування танків Т-64 з боку російських терористів. Вперше, про наявність на озброєнні бойовиків танків Т-64, захисники бази дізнались ще вночі, з 20 на 21 червня — з танку була розстріляна сусідня з військовою частиною будівля АТП. Після цього випадку українські військові вирішили посилитись і «реанімували» один Т-64 та одну БМП-2 із наявних на зберіганні (всього на базі зберігалось 260 танків Т-64, Т-80 і Т-72, 270 БТР, 227 БМП, 129 БРМ-1К)[12].

Наступного дня після атаки на блокпост № 1 «Рибгосп», 27 червня 2014 року, російські бойовики здійснили масштабну (як на той час) третю атаку на базу[13]. Вночі вони обстрілювали з підствольних гранатометів та стрілецької зброї військові частини, дислоковані в місті[14]. Серед залученої ними техніки був танк Т-64БВ. Захисники бази вели вогонь по ньому із РПГ-18 та РПГ-22, проте підбити його не вдалось і він зміг самотужки покинути місце бойового зіткнення. Водночас відбувався штурм військової частини А-4176, де в результаті бою, був підбитий та захоплений Т-64БВ російських бойовиків[12]. Вилучений у бойовиків танк був перевірений на приналежність: серійний відсутній в реєстрі українських танків, а встановлена акумуляторна батарея належала 205-й окремій мотострілецькій бригаді (Будьонновськ, Ставропольський край, РФ)[15]. Це був один з трьох танків, які були помічені ЗМІ на озброєнні російських терористів на той час[16].

30 червня — четвертий штурм сепаратистами військової частини, що знаходилась в місті[17].

Липень[ред. | ред. код]

Увечері 4 липня бійці батальйону МВС «Артемівськ» здійснили розвідувальний рейд до Бахмута, під час якого відбувся вуличний бій біля будівлі прокуратури, де розміщувався штаб «ДНР», який тривав близько 20 хвилин[18].

Під час бою було обстріляно будівлю прокуратури, внаслідок чого знищено штаб терористів, спалено автомобіль «Газель», а також пошкоджено один із стовпів вуличного освітлення[19].

6 липня 2014 Артемівськ був звільнений підрозділами Національної гвардії та ЗСУ від російських загарбників.

Втрати[ред. | ред. код]

Російський Т-64БВ № 5 узятий трофеєм під час захисту бази. 27 червня 2014

Проросійські сили втратили танк Т-64БВ з бортовим номером 5, його взяли трофеєм українські бійці.

Було захоплено також вогнемет РПО-А «Шмель» російського виробництва з написом «З Росії з любов'ю». За інформацією Міністерства оборони України, цю зброю також було привезено з Росії.[20]

Докладніше: Російська зброя на Донбасі
  • Трофейний вогнемет РПО-А «Шмель»
  • Загальний вид. Червень 2014.
    Загальний вид. Червень 2014.
  • Маркування.
    Маркування.
  • Маркування.
    Маркування.

Наслідки[ред. | ред. код]

Успішне відбиття атаки бійцями спецпризначення і військовослужбовцями військових частин А2730 і А4176 мало важливе значення, адже в руки бойовиків не потрапили величезні запаси бойової техніки, зброї та боєприпасів, які знаходилися в Центрі забезпечення бронетанкового озброєння в Артемівську і базі зберігання стрілецької зброї в селі Парасковіївка.

За успішне виконання бойового завдання Олександр Трепак отримав звання «полковник», орден Богдана Хмельницького ІІІ ст. та іменну вогнепальну зброю. Військовослужбовці частин А2730 і А4176 не були згадані чи представлені до нагород.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ В Артемовске прошел массовый пророссийский митинг.
  2. ↑ Луганские партизаны: 20 тысяч штыков мы вам гарантируем. KP.RU — сайт «Комсомольской правды». 22 березня 2014. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 7 січня 2017. {{cite news}}: |first= з пропущеним |last= (довідка); Cite має пустий невідомий параметр: |1= (довідка)
  3. ↑ 7 лет свободы Бахмута. В этой интерактивной хронике все, что пережил город во время оккупации.
  4. ↑ В Артемівську сепаратисти на даху міськради підняли прапор "Донецької республіки". Архів оригіналу за 26 червня 2014. Процитовано 18 серпня 2022.
  5. ↑ РНБО розпочинає масштабну АТО із залученням Збройних Сил - Турчинов. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 18 серпня 2022.
  6. ↑ Арсенал зберігання стрілецької зброї в Парасковіївці, Бахмутського району. 3polk.info (укр.). Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 19 квітня 2018.
  7. ↑ Військову частину в Артемівську обстрілювали з автоматів та гранатометів. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 18 серпня 2022.
  8. ↑ Терористи спалили виборчу дільницю в Артемівську. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 18 серпня 2022.
  9. ↑ (1) Roman Sinicyn - В попередньому пості з відео про штурм та оборону…. archive.fo. 22 жовтня 2017. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 22 жовтня 2017.
  10. ↑ Головне управління розвідки МО України - “ПОКИ ІДЕ ВІЙНА – БУДУ КОМАНДИРОМ ЗАГОНУ!”. gur.mil.gov.ua. Архів оригіналу за 29 січня 2016. Процитовано 24 січня 2016.
  11. ↑ В Артемівську бойовики штурмували військову частину.
  12. ↑ а б Михаил Жирохов. ПЯТЬ ШТУРМОВ АРТЕМОВСКОЙ БАЗЫ. Liga.net. Архів оригіналу за 2 вересня 2018. Процитовано 4 травня 2016.
  13. ↑ В Артемівську бойовики штурмували військову частину. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 18 серпня 2022.
  14. ↑ Українські військові знищили танк терористів та ще один захопили. Міністерство оборони України. 27 червня 2014. Архів оригіналу за 30 жовтня 2017. Процитовано 2 вересня 2016.
  15. ↑ Міноборони: Захоплений вчора танк в зоні АТО потрапив в Україну з Росії. УНІАН. 29 June 2014. Архів оригіналу за 1 червня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.
  16. ↑ Ukraine captures 'Russian' T-64 MBT near Donetsk - IHS Jane's 360. janes.com. Архів оригіналу за 29 квітня 2015. Процитовано 25 жовтня 2014.
  17. ↑ В Артемівську терористи на танках штурмували військову частину. Архів оригіналу за 30 червня 2014. Процитовано 18 серпня 2022.
  18. ↑ Силовики знищили штаб "ДНР" в Артемівську. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 18 червня 2022.
  19. ↑ Силовики знищили штаб "ДНР" в Артемівську. Українська правда. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 25 квітня 2018.
  20. ↑ Значна частина вилучених у терористів зразків озброєння та військової техніки потрапили на схід України з території Російської Федерації. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 29 вересня 2018. Процитовано 21 серпня 2017.

Джерела[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Бої_за_Артемівськ&oldid=42137464