Бортич Олександра Миколаївна
| Бортич Олександра Миколаївна | |
|---|---|
| біл. Аляксандра Борціч | |
| Дата народження | 24 вересня 1994[1] (29 років) |
| Місце народження | Світлогорськ, Гомельська область, Білорусь |
| Громадянство |  Росія Білорусь |
| Професія | акторка |
| IMDb | ID 6786155 |
Олександра Миколаївна Бортич (біл. Аляксандра Мікалаеўна Борціч, нар. 24 вересня 1994, Світлогорськ, Гомельська область, Білорусь) — російська та білоруська актриса. Найбільш відома за участю у фільмах «Духless 2» і «Вікінг».
Біографія[ред. | ред. код]
Народилася 24 вересня 1994 в місті Світлогорську в Білорусі, де і проживала до 3-х річного віку, потім, після розлучення батьків — у Гродно у бабусі (до школи). Потім мати забрала її до себе в Москву. Коли було 10 років, мати вдруге вийшла заміж.
Закінчила в Москві середню школу та музичну школу (по класу саксофон). У 9-10 класах займалася в театральній студії. Після закінчення школи вступала до театрального інституту, але не пройшла за конкурсом; працювала офіціанткою[2].
У 2014 році в результаті конкурсного відбору молодих виконавців отримала головну роль в психологічній драмі «Як мене звати» (реж. Нигина Сайфулаева)[3]. Фільм отримав головний приз на міжнародному кінофестивалі «Балтійські дебюти» (Світлогорськ, Калінінградська обл.) і спеціальний приз «За легке дихання і художню цілісність» на XXV-му відкритому російському кінофестивалі «Кінотавр» (Сочі). Стрічка була показана на XX-му міжнародному фестивалі фільмів про права людини «Сталкер» в Москві і на міжнародному кінофестивалі у Сан-Сабастьяне (Іспанія). Після цього актриса взяла участь у зйомках фільму "Духlеss-2".[4].
Громадська позиція[ред. | ред. код]
Фігурантка бази даних центру "Миротворець" як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку: незаконно перетнула державний кордон України, щоб взяти участь у зйомках фільму "Вікінг", які проходили в окупованому Криму.
21 січня 2021 року вона висловилася на підтримку опозиційного політика Олексія Навального, який напередодні був арештований і відправлений у СІЗО. У своєму відео [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.] в підтримку Олексія, який вийшов на його ютуб-каналі, Олександра сказала, що ситуація з його арештом стосується всіх громадян Росії незалежно від їх ставлення до самого Навальному, так як показує, що конституція, кримінальний кодекс та інші закони РФ, таким чином є «просто папірцями», і при бажанні можна зробити з ким завгодно і що завгодно[5].
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 2016 році вийшла заміж за реп-виконавця В'ячеслава Воронцова, в 2018 році шлюб закінчився розлученням[6].
22 червня 2020 р.[7] народила сина Олександра від підприємця Євгенія Савельєва[8][9].
Фільмографія[ред. | ред. код]
Нагороди[ред. | ред. код]
2015 рік — приз «Краща жіноча роль другого плану» XXII-го Міжнародного фестивалю акторів кіно «Сузір'я», який проводить Гільдія акторів кіно Росії (за роль у фільмі «Духless 2»)[10].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Биография Александры Бортич. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
- ↑ Ураджэнка Светлагорска здымецца ў некалькіх мастацкіх фільмах. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
- ↑ Олександра Бортич: біографія, ролі і фільми актриси. Архів оригіналу за 6 березня 2019.
- ↑ «Новые правила жизни в России — молчи или умри». Знаменитости в поддержку Навального. The Insider (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2021. Процитовано 22 січня 2021.
- ↑ Александра Бортич развелась с мужем | StarHit.ru (рос.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 19 серпня 2018.
- ↑ Саша Бортич и Илья Лагутенко. Вечерний Ургант. 1418 выпуск от 29.12.2020. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.
- ↑ «Люди могут быть злые»: Саша Бортич призналась, почему скрывала беременность. Cosmopolitan (англ.). Процитовано 30 грудня 2020.
- ↑ Актриса Александра Бортич родила первенца. Российская газета. Архів оригіналу за 11 вересня 2020. Процитовано 30 грудня 2020.
- ↑ Итоги фестиваля СОЗВЕЗДИЕ-2015. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017.
Посилання[ред. | ред. код]
- Інтерв'ю актриси Володимиру Познеру [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.]
- Вельмакина, А. Дівчина з характером: Олександра Бортич про ролі в «Як мене звати» та «тупих» героїнях [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.] // Buro24/7. 2014. 9 грудня.
|
